В пісні Мерла Хаггарда “Якщо переживемо грудень” йдеться про чоловіка, що втратив на заводі роботу й не мав грошей купити своїй маленькій доньці різдвяні дарунки. Грудень вважається щасливою порою року, але життя цієї людини здавалося темним. Хоча пригніченість буває не лише у грудні, в цей час смуток може посилюватись. Наші очікування можуть бути завищеними. А смуток – глибшим. Здається, ніщо нас не радує.

Серед послідовників Ісуса був один чоловік з Кіпру на ім’я Йосип. Апостоли прозвали його Варнавою, що значить “син потіхи”. Вперше ми читаємо про нього в Книзі Дії 4:36-37. Він продав частину свого маєтку і віддав гроші для допомоги нужденним віруючим.

Пізніше ми читаємо, що коли учні остерігались Савла, “Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів” (Дії 9:26-27). Савл (пізніше відомий як Павло) раніше переслідував і вбивав віруючих, але Варнава став заступником цієї людини, чиє життя справді змінив Христос.

Всі люди, що навколо нас, потребують підбадьорення. Вчасне втішне слово, телефонний дзвінок або молитва можуть зміцнити віру в Христа.

Шляхетність та моральна підтримка в служінні Варнави яскраво демонструють, що значить бути сином або дочкою потіхи. Щире підбадьорення може стати найбільшим даром, що ми можемо запропонувати іншим.