Протягом кількох тижнів після Різдва до магазинів повертаються товари від людей, що на свята отримали небажані дарунки. Вони замінюють їх тими речами, яких дійсно хочуть.

Але, напевно, ви знаєте кількох друзів, що завжди дарують саме те, що потрібно. Звідки вони знають, чого саме потребує інша людина, і який дарунок буде найбільш вдалим? Ключ до найкращого дарунку – то не просто гроші, а спроможність чути іншого й щиро цікавитись його уподобаннями.

Це стосується нашої родини та друзів. Але як щодо Бога? Чи ми можемо подарувати Богу щось таке, що Він справді вважає цінним, значущим? Чи існує щось таке, чого Він не має?

Текст з Послання до римлян 11:33-36 являє собою гімн хвали Богу за Його велику мудрість, знання й славу. Але після нього відразу йде заклик віддати Богу себе самого. “Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу” (Рим. 12:1). Замість того, щоб дозволяти світу формувати нас, маємо “перемінюватись відновою розуму” (Рим. 12:2).

Отже, який найкращий дарунок можемо запропонувати сьогодні Богу? Можемо зі смиренням, вдячністю й щирою любов’ю запропонувати Йому самих себе – своє серце, розум і волю. Саме це Бог бажає отримати від кожного з нас.