Один поважний політичний лідер під час виступу звернув увагу всієї нації своєю заявою про те, що більшість шановних членів парламенту в його країні насправді не “дуже шановні”. Вказавши на їхній корупційний спосіб життя, пихату поведінку, брутальну мову, спікер дорікнув членам парламенту і потребував від них реформ. Як і слід було очікувати, його промова була сприйнята парламентаріями доволі жорстко. Вони відповіли йому зустрічною критикою.

Ми можемо не бути відомими публічними спікерами й лідерами високого рівня, але всі ми, хто слідують за Христом, – “вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої” (1 Петр. 2:9). Тому наш Господь закликає до такого способу життя, що вшановує Його.

Апостол Петро пропонує деякі практичні поради, як цього досягти. Він спонукає “здержуватись від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі” (1 Петр. 2:11). Хоча апостол і не використовує тут слово “шановний”, він, по справі, закликає до життя, гідного Христового Імені.

Апостол Павло цю істину висловлює дещо по-іншому у своєму листі до филип’ян: “Що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, – думайте про це!” (Фил. 4:8). Справді, ці заклики містять принципи такого життя, що славить Боже Ім’я.