Я люблю птахів. Саме тому я купив кілька птахів у клітці, приніс додому і подарував своїй дочці Алісі. Вона піклувалась про них щоденно. Потім сталося, що одна з пташок захворіла і померла. Тоді нам прийшла думка, а чи не буде у птахів більше шансів щасливо жити, якщо вони будуть вільні. Тому ми випустили решту п’ять птахів і споглядали, як вони щасливо літали.

“А знаєш, тату, – звернула увагу Аліса, – це завдяки смерті однієї пташини решта птахів отримали свободу”.

Хіба не це зробив для нас Господь Ісус? Як через одну людину (Адама) у світ прийшло осудження, так і через праведність однієї Людини (Ісуса) спасіння прийшло до тих, хто вірують (Рим. 5:12-19). Ісус сказав: “Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці” (Ів. 10:11).

Апостол Іван подає цю істину в більш практичній формі: “Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!” (1 Ів. 3:16). Тут не обов’язково йдеться про буквальну смерть за інших. Маємо наслідувати приклад жертовної любові Ісуса – ось що означають слова “класти душі за братів”. Наприклад, можемо відмовити собі в якихось матеріальних цінностях, щоб допомогти нужденним (1 Ів. 3:17). Або можемо інвестувати свій час в інших – втішити, підбадьорити, просто бути поруч.

Хто сьогодні потребує вашої жертовної любові?