Я прибула раніше до церкви, щоб допомогти приготувати залу до богослужіння. В протилежному кінці я побачила жінку, що стояла й плакала. Вона мала жорсткий характер і в минулому пліткувала про мене. Тому я швидко “заглушила” її плач пилососом, що був у моїй руці.

Але Дух Святий нагадав мені, як багато Бог простив мені, тому я покрокувала до тієї жінки через всю залу. Вона розповіла мені, що її дитина вже багато місяців лежить у лікарні. Ми поплакали разом. Обнялись і помолились за її доньку. Пізніше ми владнали деякі конфліктні моменти і тепер є хорошими подругами.

Ісус Христос порівнює Царство Небесне з царем, який вирішив розібратись зі своїми боржниками (Мт. 18). Один з рабів, що був винен йому величезну суму грошей, просив помилування. Цар, змилосердившись, скасував його борг. Але цей раб знайшов і засудив чоловіка, що був винен йому мізерну суму грошей. Коли цар довідався про це, злого раба було кинуто до в’язниці (Матвія 18:23-34).

Рішення простити не означає, що ми виправдовуємо гріх, ігноруємо спричинену нам кривду або принижуємо завдану нам шкоду. Прощення просто дає нам свободу насолоджуватись Божим незаслуженим даром прощення, коли ми запрошуємо Господа звершувати Його чудову роботу відновлення миру в нашому житті, в наших стосунках.