Коли в 1968 році космічний корабель “Аполлон 8” знаходився на орбіті Місяця, астронавт Білл Андерс описав поверхню тієї планети так: “Загрозливий горизонт… Непривітний, голий, каменистий ландшафт”. Потім члени команди почали по черзі читати для всього світу текст із Книги Буття 1:1-10. Коли Френк Борман прочитав вірш 10 – “І Бог побачив, що добре воно”, – то закінчив репортаж словами: “Хай Бог благословить вас усіх на прекрасній Землі!”
Перший розділ Біблії стверджує два факти:
Творіння – то Божа робота. Фраза “І сказав Бог…” повторюється декілька разів. Весь цей величний світ, в якому ми живемо, є результатом Його творчої праці. Все, що написано далі в Біблії, лише затверджує зміст першого розділу Книги Буття: за всією історією людства стоїть Бог.
Творіння прекрасне. Ця фраза бринить ніжно, немов дзвоник: “І Бог побачив, що добре воно”. Багато що змінилося на землі з моменту творіння. Книга Буття зображує світ саме таким, яким Бог хотів його бачити. Сьогодні ми споглядаємо лише бліду подобу тієї краси, яку мало творіння на початку.
Астронавти споглядали Землю як яскравий кольоровий шар, що самотньо висить посеред космічного простору. Вона здавалась їм одночасно прекрасною і крихкою. Їм здавалося, що вони бачать її такою, як вона зображена в першому розділі Книги Буття.
