Коли я йшов уздовж стіни офісу, в якому працюю, то був здивований, побачивши гарну квітку, що росла в тріщині асфальту. Не дивлячись на відсутність сприятливих умов, рослина знайшла місце для себе, пустила коріння в сухій щілині та розквітла. Пізніше я помітив, що якраз над рослиною знаходився блок кондиціонера, з якого протягом дня капала вода. Хоча середовище було ворожим, квітка отримувала потрібну допомогу від води згори.

Зростання в християнському житті іноді може бути важким, але коли ми постійно перебуваємо з Ісусом Христом, всі перешкоди стають переборними. Наші обставини можуть бути несприятливими, розчарування може виглядати як перешкода. Але якщо ми будемо наполегливими в наших стосунках із Господом, ми можемо розквітнути як та квітка. Саме це переживав апостол Павло. Не дивлячись на суворі труднощі та виклики, з якими він зустрічався (2 Кор. 11:23-27), апостол не здавався. “Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене”, – писав він. − Я женусь до мети за нагородою” (Фил. 3:12, 14).

Апостол Павло зрозумів, що він все може в Господі, Який підкріпляв його. Це стосується і нас, якщо ми прагнемо, женемося до мети з допомогою Того, хто дає нам силу.