У 1936 році співак Біллі Хілл випустив свій популярний хіт “Слава любові”. Не проминуло багато часу, як вся країна почала співати цю пісню. А через 50 років поет та пісняр Пітер Сетера склав навіть більш романтичну пісню з такою ж назвою. В ній він зображує двох закоханих, що живуть завжди разом, все більше пізнаючи один одного – і все роблять заради слави любові.

Книга Об’явлення описує нову пісню любові, що лунатиме з вуст усіх мешканців землі та неба (Об. 5:9, 13). Проте вона почалася з мінорних нот глибокого смутку. Апостол Іван гірко плакав, бо, здавалося, ніхто не міг виправити все те лихе, що коїться в цьому світі (Об. 5:3-4). Але його настрій значно покращився, коли він почув спів, що все більше набирав обертів (Об. 5:12-13), являючи Івану всю реальність Божої слави та розкриваючи історію Божої любові. Незабаром він вже чув, як все творіння прославляє могутнього Лева-Царя з коліна Юди (Об. 5:5). Цей Цар завоював серця Своїх підлеглих любов’ю, ставши жертовним Агнцем заради нашого спасіння (Об. 5:13).

Зрозуміло, чому у найбільш відомих куплетах зі зворушливим змістом прості прояви доброти підносяться на крилах гімну − адже слава любові, про яку ми співаємо, відображає серце Самого Бога. Ми співаємо про Господа, тому що саме від Нього ми отримали нашу пісню любові.