Людям подобається утворювати “хвилю”. На спортивних змаганнях і концертах в усьому світі “хвиля” починається з декількох людей, які встають і піднімають руки. За мить ці рухи повторюють ті, хто сидять поруч із ними. Метою цього дійства є створення єдиного плавного руху, який тягнеться через увесь стадіон. Коли цей рух досягає кінця, ті, хто його почав, усміхаються, радіють і починають нову “хвилю”.

Вперше “хвилю” створили на професійній грі в бейсбол між командами “Окленд Атлетікс” та “Нью-Йорк Янкіз” у 1981 році. Я залюбки приєднуюся до створення “хвилі”, бо це весело. Крім того, мені здається, що радість та спільність, яку люди відчувають під час цього дійства, нагадує Євангелію, добру звістку про спасіння в Ісусі Христі, яка об’єднує в поклонінні та надії усіх віруючих. Ця “найбільша хвиля” почалася понад двадцять століть тому в Єрусалимі. Звертаючись до членів церкви в Колосах, апостол Павло описав це наступним чином: “Євангелія… на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви [її] почули” (Кол. 1:6). Природним наслідком доброї звістки є віра і любов “через надію, приготовану в небі для [нас]” (в. 5).

Ми, віруючі в Ісуса Христа, є частиною найбільшої хвилі в історії. Нехай вона триває і далі! По її закінченні ми побачимо усмішку Того, Хто її розпочав.