У телерекламі, яку я нещодавно побачив, жінка мимохідь питає в одного з телеглядачів: “Що ти шукаєш, Марку?” “Версію себе, який у прийнятті рішень не керується страхом”, – відповідає той, не усвідомлюючи, що вона запитала лише про його телевізійні уподобання!
“Ого!” – подумав я, не очікуючи, що телереклама може так сильно мене вразити! Однак я розумів бідного Марка. Мені також соромно, що іноді страх впливає на напрям мого життя.
Учні Ісуса на власному досвіді відчули сильну дію страху. Одного разу, коли вони перепливали Галілейське море (Мр. 4:35), “знялася ось буря велика” (в. 37). Учнів охопив жах, і вони подумали, що Ісуса (Який тим часом спав!) зовсім не турбувала їхня доля: “Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?” (в. 38).
Страх спотворив погляд учнів, зробивши їх сліпими до благих намірів Ісуса. Промовивши до вітру і хвиль (в. 39), Христос поставив учням два важливих питання: “Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?” (в. 40).
У нашому житті також бувають бурі, чи не так? Однак питання Ісуса можуть допомогти нам усвідомити свої страхи. Перше питання спонукає нас назвати свої страхи, друге – довірити Йому ці спотворені почуття, благаючи Його допомогти нам побачити, як Він веде нас крізь найбільші життєві бурі.
