Місяць: Червень 2021

Секрет задоволення

Коли Джоні Еріксон Тада повернулася додому після трагічного випадку, що залишив її паралізованою, її життя докорінно змінилося. Тепер двері були завузькі для її інвалідного візка, а раковини – зависокі. Хтось мав її годувати, допоки вона не вирішила навчитися їсти самостійно. Коли Джоні вперше спробувала це зробити, ложка впала, залишивши плями від яблучного пюре на одежі. Однак Джоні не здалася. Пізніше вона розповідала про секрет свого успіху: “Я вчилася покладатися на Ісуса і казати: «Боже, допоможи мені це зробити!»” Сьогодні вона добре справляється з ложкою.

Прагнення вашого життя

Одного разу ввечері я, моя дружина та ще двоє друзів йшли гірською стежкою. Стежина була вузькою з крутими схилами з обох боків.

Божий захист

Голки, молоко, гриби, ліфти, народження дітей, бджоли – то лише частина багатьох фобій містера Едріана Монка, детектива і головного героя телесеріалу “Детектив Монк”. Втім, коли його разом із давнім суперником Харольдом Креншоу зачинили у фургоні, Монк зумів подолати щонайменше один зі своїх страхів – клаустрофобію.

Спадщина доброти

Понад тридцять років Марта служила помічницею вчителя в початковій школі. Вона щороку відкладала гроші, аби купувати нові пальта, шарфи та рукавиці для бідних учнів. Коли вона померла від лейкемії, ми провели богослужіння в пам’ять про неї. Замість квітів люди принесли сотні нових зимових пальт для учнів, яких вона любила і яким десятиліттями служила. Багато людей розповідали історії, як Марта словами і ділами підтримувала дітей. Інші вчителі в пам’ять про неї упродовж трьох років після її смерті щорічно організовували збір пальт. Її спадщина доброти ще й досі надихає інших людей зі щедрістю допомагати нужденним.

Він нас чує

Американському президенту Франкліну Рузвельту часто доводилося проводити прийоми в Білому Домі, де на нього чекала черга охочих привітатися з ним. Однак він скаржився, що ніхто не звертає увагу на його слова. Отже, президент вирішив вдатися до експерименту. Кожному, хто підходив і тиснув йому руку, він казав: “Цього ранку я вбив свою бабусю”. Гості відповідали на кшталт: “Чудово! Так тримати. Нехай Бог вас благословить, сер”. Так тривало, допоки в кінці не дійшла черга до посла Болівії, і слова президента нарешті були почуті. Спантеличений посол прошепотів: “Впевнений, вона цього заслужила”.

Божі діти

Одного разу я виступав на світській конференції для бездітних родин, багато з яких через своє безпліддя розчарувалися в майбутньому. Пройшовши цей шлях особисто, я намагався їх підбадьорити. “Ви можете мати значимість, навіть не ставши батьками, – казав я. – Я вірю, що ви дивовижно створені, і для вас є нове призначення”.

Оповідаючи про свою віру

Коли авторка і місіонерка Ревека Піпперт жила в Ірландії, вона прагнула поділитися доброю звісткою про Господа Ісуса з Хізер, яка два роки робила їй манікюр. Однак Хізер, здавалося, не виявляла до цього жодного інтересу. Не знаючи з чого почати розмову, Ревека перед зустріччю помолилась.