Коли під час Другої світової війни нацисти мобілізували Франца Егерштеттера, він пройшов базовий курс військової підготовки, однак відмовився присягнути в особистій вірності Адольфу Гітлеру. Влада дозволила йому повернутися працювати на фермі, однак пізніше знову мобілізувала на військову службу. Дізнавшись більше про нацистську ідеологію і про геноцид євреїв, Егерштеттер вирішив, що через свою вірність Богу він ніколи не зможе воювати за нацистів. Його арештували і стратили, залишивши без чоловіка та батька дружину і трьох дочок.

Багато віруючих навіть під страхом смерті категорично відмовлялися ослухатися Бога. Одним із таких прикладів є історія Даниїла. Коли вийшов царський наказ, “що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якого-небудь бога чи людини, окрім… царя” (Дан. 6:13), буде вкинута до ями з левами, Даниїл залишився вірним Господу. “В три усталені пори на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим” (в. 11). Чого б це не коштувало пророку, він схиляв коліна лише перед Богом.

Іноді наш вибір очевидний. Хоч усі навколо спонукають нас дотримуватися поширених поглядів, нам не слід відступати від покори Богу, навіть попри ризик зіпсувати репутацію чи позбавитись добробуту. Іноді нам треба висловити категоричну відмову.