Діт Еман народилася в Нідерландах і була звичайною сором’язливою дівчиною. Вона любила життя, працювала і з задоволенням проводила час у колі сім’ї та друзів. І ось у 1940 році до країни вторглися німці. Пізніше вона написала: “Якщо на порозі небезпека, хочеться, як страус, занурити голову в пісок”. Але Діт відчула Божий поклик протистояти німецьким агресорам. Вона, ризикуючи власним життям, шукала прихисток для євреїв та інших переслідуваних людей. Ця скромна дівчина стала Божим воїном.

Біблія містить багато схожих історій про те, як Бог використовував для служіння непримітних на вигляд людей. Наприклад, ангел Господній, з’явившись перед Гедеоном, промовив: “Господь з тобою, хоробрий муже!” (Суд. 6:12). Натомість у Гедеоні мало що свідчило про хоробрість. Він потайки молотив пшеницю, ховаючись від мідіянітян, які тоді контролювали Ізраїль (вв. 1-6, 11). Він походив з найслабшого ізраїльського племені Манасії і був “наймолодшим” у родині (в. 15). Гедеон не почував себе гідним Божого покликання і навіть просив декілька ознак. Однак Бог все одно через нього завдав поразки жорстоким мідіянітянам (див. Суд. 7).

Бог вважав Гедеона “хоробрим”. Бог перебуває з нами, “улюбленими дітьми” (Еф. 5:1), так само, як Він був з Гедеоном. Він забезпечує нас усім необхідним для життя і служіння Йому.