“Не можу повірити, що Різдво скінчилося”, – розчаровано промовила моя донька. Я розумію її почуття. Після Різдва може охоплювати відчуття пригніченості. Подарунки розпаковані. Ялинку і гірлянди треба прибирати. Попереду очікує несвятковий січень, і багатьох це пригнічує. Раптом здається, що до наступного Різдва треба чекати цілу вічність.

Декілька років тому, прибираючи різдвяні прикраси, я усвідомив: неважливо, яка дата на календарі, ми завжди на один день ближче до наступного Різдва. Тепер я про це часто кажу.

Проте набагато важливішим за тимчасове святкування Різдва є його духовне значення, а саме: спасіння, яке Ісус Христос приніс у світ, і надія на Його повернення. Святе Письмо неодноразово закликає нас чекати і прагнути другого приходу Христа. Мені подобаються слова апостола Павла, які записані в Посланні до филип’ян 3:15-21. Він порівнює спосіб життя світу, який думає “тільки про земне” (в. 19), зі способом життя в надії на повернення Ісуса: “Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа” (в. 20).

Усвідомлення, що “життя… наше на небесах”, змінює все, у тому числі наші сподівання і наш спосіб життя. Ця надія підсилена розумінням, що ми щодня насправді на один день ближче до повернення Господа Ісуса.