Карл лікувався від раку і потребував пересадки обох легень. Він просив у Бога нові легені, втім почувався від цього ніяково. Йому здавалося дивним про це молитися, оскільки “хтось мав померти, аби я міг жити”.

Дилема Карла слугує прикладом біблійної істини: Бог дає життя через смерть. Ця істина відображена в історії про вихід. Народившись у рабстві, ізраїльтяни страждали від утиску єгиптян. Фараон не відпустив би ізраїльтян, якби Бог не торкнувся його особисто. Найстарші сини мали померти в кожній родині, крім тих, де зарізали безвадне ягня і окропили одвірки його кров’ю (Вих. 12:6-7, 12-13).

Ми з вами народилися в рабстві гріха. Сатана не відпустив би нас, якби Бог не пожертвував Своїм досконалим Сином, Який пролив Свою кров на хресті.

Господь Ісус закликає нас приєднатися до Нього. Апостол Павло сказав: “Я розп’ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені” (Гал. 2:19-20). Виявляючи віру в досконалого Божого Агнця, ми щоденно з Ним вмираємо, помираючи для гріха, щоб воскреснути з Ним для нового життя (Рим. 6:4-5). Ми виявляємо цю віру кожного разу, коли кажемо “ні” оковам гріха і кажемо “так” свободі в Христі. Помираючи з Ісусом Христом, ми стаємо по-справжньому живими.