У новій країні все було зовсім іншим: нова мова, школи, звичаї, дорожній рух, погода. Вони не знали, чи зможуть взагалі коли-небудь до цього пристосуватися. Члени церкви, яка розташована неподалік, вирішили допомогти родині в облаштуванні нового життя в новому місці. Патті повела подружжя до місцевого продовольчого супермаркету, аби показати, що в ньому є і як купувати продукти. Під час відвідин супермаркету родина зраділа, побачивши на прилавку гранати – фрукти зі своєї батьківщини. Вони купили по гранату для кожної своєї дитини, а ще один – для Патті на знак подяки за допомогу. Ці фрукти та нові друзі принесли їм велику втіху в новій незнайомій країні.

Бог через Мойсея надав перелік законів для Свого народу, серед яких містилося повеління ставитись до чужинця в народі, як до “тубільця” (Лев. 19:34). Бог також звелів “любити його, як самого себе”. Господь Ісус назвав це повеління другою великою заповіддю після заповіді любити Бога (Мт. 22:39). Навіть Бог “обороняє приходьків” (Пс. 145:9).

Допомагаючи новим друзям адаптуватися до життя в нашій країні, пам’ятаймо, що ми також “приходьки” на землі (Євр. 11:13). Отже, чекаймо на появу нової небесної оселі.