Наші автори

Переглянути усе
Monica Brands

Моніка Брандс

Моніка Брандс народилась в Едгертоні (штат Міннесота). Її дитинство пройшло на фермі разом с шістьма братами й сестрами. Вона вивчала англійську й богослов’я в Християнському Коледжі Трійці (місто Палос Хайтс) і працювала з дітьми з особливими потребами в місії “Елім Крисчен Сервісіз”. Згодом отримала ступінь магістра теології в Семінарії Кальвіна, що у Гранд-Рапідсі. Цінує час, проведений з друзями, з сім’єю і зі своїми чарівними племінниками й племінницями.

Статті Моніка Брандс

Вам треба розслабитися!

“Ви повинні розслабитися”, – рішуче заявив лікар в мультфільмі “Рятівники в Австралії” , намагаючись вилікувати пораненого альбатроса Уілбера, впертого пацієнта. “Розслабитись? Я й так розслаблений! – саркастично відповідає вочевидь не розслаблений Уілбер, починаючи ще більше панікувати. – Якби я ще більше розслабився, я би помер!”

Дорогоцінний

“Мій дорогоцінний…” Вперше змальований в трилогії Толкіна “Володар перснів” образ виснаженого створіння Голлума з його маніакальною одержимістю “ дорогоцінним перснем сили” став культовим через жадобу, одержимість і навіть божевілля.

Любов і мир

Мене завжди вражає, як могутній мир − вищий від усякого розуму (Фил. 4:7) – якимсь чином сповнює серця навіть серед найглибшого смутку. Нещодавно я відчула це на похороні мого батька. Коли велика черга знайомих проходила повз мене, висловлюючи співчуття, я з радістю побачила свого доброго шкільного друга. Не кажучи ані слова, він просто міцно й надовго мене обійняв. Його тихе співчуття допомогло мені відчути мир того сумного дня. Це нагадало мені, що я не самотня.

Пісня вночі

Життя мого батька було сповнене прагнень. Він прагнув цілісності, хоча хвороба Паркінсона поступово руйнувала його розум і тіло. Прагнув миру, хоча страждав через біль глибокої депресії. Прагнув від інших любові й турботи, хоча часто почувався цілковито самотнім.

Жахливе й прекрасне

Страх може паралізувати. У нас є причини боятися того, що заподіяли нам в минулому, і що можуть заподіяти нам тепер. Тож, інколи ми не можемо зрушити з місця. Я просто не зможу цього зробити. Я недостатньо розумний, сильний і сміливий, щоб знову впоратися з таким болем.

Заради друзів

В романі Емілі Бронте “Грозовий перевал” один герой часто цитує Біблію, щоб критикувати інших. Його зображено як “найнуднішого фарисея, що коли-небудь відшукував у Біблії обітниці для себе, а вогняні прокляття – для своїх ближніх”.

Цілющі потоки

Я завжди любила грозу. Ще в дитинстві, коли сильно гриміло і лив дощ, ми з братами та сестрами бігали стрімголов навколо хати, падаючи у багнюку. Коли ж нарешті заходили у дім, то були вже промоклими до кісток. То було неймовірне відчуття – хоча б протягом кількох хвилин, – коли тебе охоплює могутня стихія, і ти навіть не знаєш, що в цьому більше: веселощів чи страху.

Досконалість в недосконалості

Коли я навчалась у коледжі, один професор, помітивши, що я через схильність до перфекціонізму дуже повільно виконую свою роботу, дав мені мудру пораду: “Не дозволяй найкращому стати ворогом хорошого”. Він пояснив, що прагнення ідеального може стати перепоною для тих ризиків, без яких неможливий розвиток.

Благословення серед “халепи”

Інколи я кажу: “Сама ускочила в халепу – сама тепер і розгрібай”. Хоча я вірю у Божу благодать, проте й досі схильна поводитися так, наче Божу допомогу треба заслужити. Перша зустріч патріарха Якова з Богом чудово ілюструє всю хибність такого погляду.

Вільне слідування

Тренер, який готував мене у школі до кросу, якось порадив мені: “Не намагайся бути першою. Ті, хто відразу біжать першими, майже завжди видихаються”. Натомість він порадив мені триматися близько до найшвидших бігунів. Дозволяючи іншим встановлювати темп, я зберігала свої фізичні й моральні сили, яких потребувала для успішного фінішування.