Пори року
Нещодавно я натрапив на корисне слово – зимівля . Зима – це час, коли природа завмирає. Письменниця Кетрін Мей використовує слово “зимівля”, щоб описати нашу потребу у відновленні під час “морозних” сезонів життя. Я знайшов цю аналогію дуже корисною. Мій батько помер від раку. Втрата на кілька місяців позбавила мене життєвих сил. Не бажаючи сповільнювати ритм життя, я боровся з цією зимою, молячись, щоб скоріше повернулося літо.
Шукачі істини
Одна жінка розповіла мені, як у її церкві виникла суперечка, через яку громада мало не розділилася. А знаєте, про що сперечалися? Про те, плоска земля чи кругла! Через кілька місяців з’явилися новини про віруючого, який зі зброєю увірвався до ресторану, щоб врятувати дітей, з яких, як він вважав, знущалися у підсобному приміщенні. Ні дітей, ні підсобного приміщення в ресторані не виявилося. Чоловіка заарештували. В обох випадках люди начиталися в інтернеті конспірологічних теорій і повірили в них.
Орендований друг
У сучасному світі все більше людей почувають себе самотніми. Починаючи з 1990 року, кількість американців, у яких немає друзів, зросла в чотири рази. У деяких європейських країнах відсоток тих, хто почувається самотнім, зріс до 20, а в Японії літні люди вдавались навіть до вчинення злочинів, аби мати товаришів хоча б у в’язниці.
Гонитва за щастям
У газетній статті психіатр давав пораду читачці на ім’я Бренда, яка скаржилася на незадоволеність життям. Її амбітні проєкти не склалися, і вона страждала від розчарування. У відповідь психіатр написав, що людина і не повинна бути щасливою. Природою їй призначено “лише виживати і розмножуватися”. Ми приречені бігати за “привабливим, але недосяжним метеликом” щастя. “Дуже небагатьом, – додавав він, – вдавалося досягти задоволення”.
День смирення
Мене часто забавляють неофіційні святкові дні. У США тільки в одному лютому є День липких булочок, День тих, хто ковтає мечі, навіть День печива для собак! Сьогоднішній день названий Днем смирення. Смирення – загально визнана чеснота, варта того, аби це святкувати. Втім так було не завжди.
Йде відродження
Орукун – це маленьке містечко на півночі Австралії. Аборигени, які населяють його, походять з семи кланів. Хоч євангельська звістка досягла Орукуну ще століття тому, в громаді іноді й досі практикувався звичай: “око за око”. У 2015 році в стосунках між кланами зросла напруга, і коли сталося вбивство, принцип помсти вимагав, аби з родини вбивці також хтось помер.
Створені для пригод
Нещодавно я виявив дивовижну знахідку. Ідучи стежкою до скупчення дерев неподалік від мого будинку, я знайшов прихований ігровий майданчик: драбина, зроблена з палиць, яка вела до оглядового майданчика; гойдалки, зроблені з котушок старих канатів, що висіли на гілках. Там навіть був підвісний міст, розташований між гілками. Хтось перетворив стару деревину і старі канати на творчу пригоду!
Ким ви є
У 2011 році після десяти років бездітності ми з дружиною вирішили переїхати в іншу країну. Хоча було цікаво переїжджати, але мені довелося залишити роботу на радіо, яку я любив. Відчуваючи себе спустошеним, я попросив поради у свого друга Ліама.
Іди зі мною
Декілька років тому на верхні позиції музичних чартів піднялася популярна пісня, у якій хор співає приспів: “Ісус іде зі мною”. За цими словами криється вражаюча історія.
Як сестра з братом
Служитель попросив мене поговорити з Карен. Я знайшов її в кімнаті для розмов з червоними очима і мокрим від сліз обличчям. Сорокадворічна Карен довго мріяла про шлюб. І ось один чоловік виявив до неї інтерес. Але це був її начальник, і він уже був одружений.
Це ще не кінець історії
Коли британський драматичний серіал “ За службовими обов’язками ” завершувався, його заключну серію переглянула рекордна кількість телеглядачів, аби побачити, чим завершиться битва з організованою злочинністю. Однак фінал розчарував багатьох глядачів, бо натякав на перемогу зла. Один шанувальник телесеріалу сказав: “Я прагнув торжества справедливості. Ми потребували морального фіналу”.
Знайти притулок
Одного разу ми з дружиною відпочивали в чудовому готелі на березі моря. У ньому були великі стулчасті вікна і товсті кам’яні стіни. Якось опівдні почалася гроза, здіймаючи морські хвилі і з гуркотом б’ючи по нашим вікнам. Однак ми перебували в безпеці. Фундамент і стіни готелю були дуже міцними! І хоча за вікном лютувала гроза, наш номер був нашим притулком.
Метафора шлюбу
Після двадцяти двох років спільного життя я іноді дивуюся нашому щасливому шлюбу з Меррін. Я – письменник, а Меррін – статист. Я працюю зі словами, вона працює з числами. Я прагну краси, а вона прагне функціональності.
Покликані зростати
Асцидії – це дивні створіння. Тримаючись за каміння та мушлі, вони нагадують пластикові трубки, що гойдаються під дією течії. Харчуючись поживними речовинами, які отримують з води, вони ведуть пасивний спосіб життя.
Божа турбота
Колись я почув історію про бізнесмена, який казав, що через депресію у свої студентські роки він часто почувався “безпорадним і безнадійним”. На жаль, він ніколи не спілкувався з лікарем на цю тему, а натомість почав розробляти ще більш радикальні плани. Він замовив у місцевій бібліотеці книгу про суїцид і визначив дату, коли планував учинити самогубство.