Ви звертали увагу, що молитися набагато легше, коли ви боретесь з гріхом, переносите труднощі чи відчуваєте повну безпорадність? Але коли все добре і у вас є все, то просто незрозуміло, про що молитися. Найчастіше день у день ви повторюєте ту саму молитву (або її варіації).
У Посланні до филип’ян 4:6 апостол Павло пише, що ми можемо відкривати в молитві перед Богом будь-які бажання. Але як молитися, якщо ми не знаємо, що нам потрібно? Англійський пастор і письменник Алістер Бегг у одній із своїх книг закликає нас поміркувати про сутність молитви: “До Бога треба приносити все важливе. Однак те, що ми приносимо до Нього, не завжди є найважливішим”.*
Але як дізнатися, що є “найважливішим”? З чого принаймні почати?
Почнемо з Біблії, особливо з послань, написаних апостолом Павлом, де міститься багато корисних вказівок про молитву. Ось, зокрема, п’ять молитовних прохань, важливість яких ми не завжди усвідомлюємо.
________
* Alistair Begg “Pray Big: Learn to Pray Like an Apostle” (Алістер Бегг “Моліться змістовно: вчимося молитися як апостол”).
1. Краще пізнавати Бога
Церква в Ефесі була відома своєю вірою в Христа та любов’ю до всіх святих (Еф. 1:15). Однак замість того, щоб перевести свою увагу на інші громади, які потребували допомоги, апостол Павло постійно молився за ефесян. І найбільше за те, щоб Бог дав їм “Духа премудрості та відкриття для пізнання Його” (в. 17).
Ми, мабуть, молилися так, коли тільки навернулися до Христа, але потім, почавши регулярно вивчати Біблію і відвідувати церкву, швидше за все, перестали. Але якщо Бог Сам не дасть нам розуміння, всі наші зусилля в пізнанні Його будуть марні. Будемо частіше просити в Бога “духа премудрості”, щоб ще більше зростати в розумінні того, Хто Він Такий.
2. Ясно бачити Христа
Навколо нас стільки відволікаючих факторів, що ми швидко втрачаємо з виду те, що дійсно важливе. Ось тому апостол Павло молився, щоб Бог просвітив “очі серця” ефесян, і вони змогли усвідомити благословення, які отримали в Христі, а саме надію, спадщину та силу (Еф. 1:18-19).
Але спочатку нам потрібно ясно побачити Того, Хто був “мало чим уменшеним від анголів, щоб Йому, за Божою благодаттю, скуштувати смерть за всіх” (Євр. 2:9). Якби не життя і смерть Христа, ми не змогли б отримати всі ці благословення.
Ви замислювалися про те, як подивитися в прекрасні очі Ісуса Христа? Давайте просити Бога допомогти нам завжди бачити перед собою Його жертву, щоб цінності цього світу втратили свою привабливість.
3. Цінувати Його доброту
Зазвичай наше життя проходить більш-менш благополучно, і більшість із нас не можна назвати нужденними. Однак внутрішній голос наполегливо твердить нам інше: от якби Господь дав мені більше грошей або влаштував просування по роботі, життя стало б взагалі ідеальним!
Таке мислення показує нерозуміння того, якими багатими (насправді безмірно багатими) ми є! Звернемося до апостола Павла, який говорить у Посланні до ефесян 1:3, що ми, віруючі, збагатилися “усяким духовним благословенням” у Христі. Це дійсно так. У нас є все: обрання для святості (в. 4), усиновлення в Божу сім’ю (в. 5), прийняття через Христа (в. 6), викуплення Його кров’ю (в. 7), прощення гріхів (в. 7), пізнання Його волі (в. 8-10), небесна спадщина (в. 11) та запечатання Святим Духом (в. 13).
Навіщо нам чіплятися за речі, які приносять лише тимчасову радість? Будемо просити Бога дарувати нам здатність насолоджуватися тим, що ми маємо в Христі, і бути по-справжньому задоволеними.
4. Навіть Бог від тебе відвернувся
Ніхто не вільний від спокус у земному житті. Це стосувалося навіть Ісуса. І хоча Він жодного разу не піддався спокусам, багато сильних у вірі стали їхньою жертвою, притому в такий час, коли найменше цього очікували. Тому нас не повинно дивувати, що Ісус регулярно закликав учнів молитися, щоб не впасти в спокусу (Лк. 11:4; 22:40, 46).
Нам слід прийняти всерйоз заклик Христа і молитися за силу в боротьбі зі спокусами. Американський пастор і редактор Девід Матіс сказав: “Ми визнаємо свою слабкість та силу гріха. І пам’ятаємо, що Небесний Отець спрямовує нас до святості та добра”.
Якщо ми не усвідомлюємо, наскільки слабкими є, і не будемо молитися про Божий захист і керівництво Святого Духа, швидше за все, впадемо в спокусу, спокусившись власною пожадливістю (Як. 1:14), коли цього зовсім не чекаємо.
Тому будемо молитися, щоб налаштуватися на Божий голос і бути чуйними до Його керівництва в протистоянні спокусам.
5. Відчувати Його любов
Як часто ми відчували себе самотніми та нелюбимими? Скільки разів ми прагнули любові – дружини, члена сім’ї чи дитини, – забуваючи при цьому, як любить нас Христос?
Ми знаємо, що Бог любить нас і послав Христа померти за нас на хресті. Але чи усвідомлюємо ми широту, довготу, висоту і глибину Його любові, що перевершує розуміння (Еф. 3:18)? Наскільки глибоко ми відчували любов Христа, коли співали про неї, чули про неї з Його Слова та бачили її у своєму житті?
Будемо молитись про здатність пізнати Божу любов і поширювати її на тих, хто нас оточує.
Як би не протікало ваше життя – плавно чи у відчайдушних спробах побачити Божу працю у вашій долі, – будемо молитись, щоб Господь налаштував наші почуття, зробив нас здатними жити так, як до вподоби Йому, і щоб ми були Христовими пахощами (2 Кор. 2:15) для навколишнього світу.