Посадивши кілька насінин у своєму дворі, я стала чекати на результати. Прочитавши, що насіння має зійти через десять-чотирнадцять днів, я часто перевіряла, поливаючи їх. Незабаром я побачила кілька зелених листочків, що пробивалися крізь ґрунт. Однак моя ілюзія швидко розвіялась, коли мій чоловік сказав, що то бур’яни. Він заохотив мене швидко вирвати їх, аби вони не заглушили рослини, які я намагалася виростити.

Ісус так само говорив про необхідність рішучо діяти стосовно того, що може перешкоджати нашому духовному зростанню. Він пояснив частину Своєї притчі так. Коли сіяч посіяв насіння, деякі насінини “попадали в терен… і [він] їх поглушив” (Мт. 13:7). Саме це і роблять з рослинами бур’яни – вони зупиняють їхній ріст (в. 22). Клопоти, безсумнівно, також затримують наш духовний ріст. Читання Святого Письма і молитва – чудові способи зростати у вірі, але я зрозуміла, що мені потрібно остерігатися бур’янів тривоги, бо вони “задушять” добре слово, посіяне в мені, змушуючи мене зосереджуватись на тому, що може піти не так.

Плід Духа, про який мовиться в Писанні, включає в себе любов, радість та мир (Гал. 5:22). Втім для того, щоб приносити цей плід, нам потрібно з Божою допомогою виривати бур’яни тривоги та сумнівів, які можуть відволікати нас і змушувати зосереджуватись на чомусь іншому, крім Бога.