Всі ми можемо згадати одну або декількох близьких нам людей, які не хочуть мати нічого спільного з Ісусом Христом. Вони чули про Нього, але абсолютно не зацікавлені в тому, щоб прийняти Його у своє життя.
У мене є подруга, яка відкрито заявляє про свою невір’я. Вона розпитувала мене про Христа і про те, чому я в Нього вірую, однак вважає, що все це просто міфи. Дивлячись, скільки у світі зла, їй важко прийняти ідею про доброго Небесного Отця.
Ви також зустрічались із чимось подібним, чи не так?
Це розбиває моє серце. Я хочу, щоб інші люди, включаючи мою подругу, відчули мир, радість, надію, прощення, милосердя, любов, а також живі стосунки з Христом, які маю я. Я хочу, щоб вони пізнали добрі вказівки та настанови від Господа і почали жити повним життя, яке можна пояснити лише присутністю в ньому Ісуса.
Що ж ми можемо зробити, аби допомогти пізнати Ісуса? Відповідь проста: нічого.
Ми можемо розповісти їм усе, що знаємо про Нього: про Його чудеса, смерть і воскресіння, про прощення наших гріхів. Про всі Його прекрасні вчинки, як Він взяв на Себе тягар нашої провини, щоб врятувати нас і подарувати нам вічне життя, бо Він так сильно полюбив світ. Ми можемо всім цим поділитися з ними, а вони все одно можуть не повірити або не захотіти мати нічого спільного з Ним.
Ми не можемо цього змінити. Це не наша битва. Натомість ми можемо звернутися до Бога, Який тримає у Своїх руках небо і землю, і притягує людей до Себе. Ми можемо вилити Йому своє серце в молитві за цих людей.
Молитва? Для кожного це може виглядати по-різному, але ось три молитви, якими я молюся за своїх невіруючих знайомих.
Я молюся, щоб ти зупинився і подивився на світ навколо себе. Дивні деталі творіння – дерева, листя, пісок – Бог знає все це досконало. Я молюся, щоб озираючись навколо, ти скрізь побачив відбитки Божих рук, і щоб це наповнило твій розум подивом і трепетом.
У Псалмі 18:2 говориться:
Але не тільки небеса говорять про Божу славу, про це говорить усе, що Він створив.
У цьому прекрасному світі вистачає і потворного. Але наш Бог більший і сильніший. Я знаходжу спокій, розуміючи, що не дивлячись на те, що у світі багато доброго і поганого, Його ніщо не лякає. І ніщо не дивує Його. Він був до нас і залишиться після нас.
Я молюся, щоб усе погане, яке є в цьому світі – війни, смерть, жорстоке поводження, бідність, хвороби – не похитнуло тебе. Я молюся, щоб усе прекрасне в цьому світі нагадувало тобі, як і мені, що є щось більше. Що є Той, Хто створив таку красу і контролює все, що відбувається.
Я молюся, щоб ти усвідомив, наскільки Бог тебе любить. Якщо ти відчуваєш, ніби твоє майбутнє диктується твоїм минулим, що ти не гідний благодаті, миру та любові, то переконую тебе: це не так.
Бог знає про твої сумніви, болі, образи, страхи, про все те, що розбиває серце. Твої думки гнітять тебе, що ти не гідний небесної любові? Він це знає. І все одно Він любить тебе саме таким, яким ти є, і там, де ти є (Римлян 5:8).
Згадую часи, коли я також почувалася розгубленою, збитою з колії і переживала часи надзвичайної самотності та розгубленості. Коли жила егоїстично та нерозумно, ганяючись за кар’єрою та випадковими стосунками. Всередині була порожнеча, а я шукала те, що не могло її заповнити.
Однак з кожним нерозумним рішенням я відчувала, як Господь з розкритими обіймами кличе мене до Себе. Таким же чином Він відноситься і до тебе.
Я молюся, аби ти повірив, що прощений. Бог знає кожен наш гріх: відкритий чи таємний. Проте Він любить нас більше, ніж будь-яка людина. Він може простити тебе, щоб ти не накоїв.
Але Бог більший за всі ці почуття. Він переповнює нас своїм миром і цілющою силою. Через Своє Слово Бог відкрив мені очі і показав, як Він дивиться на мене і що думає про мене.
Він показав, як сильно любить мене і як радіє мені. Він так само радів розкаяному народу в книзі Софонії 3:17. Він допоміг мені зрозуміти, що я можу радіти в Ньому і жити в Його свободі та любові, незважаючи ні на що. І ти теж так можеш!
Коли ми повертаємося до Бога, Він не висуває ніяких звинувачень проти нас. Наш Бог – співчутливий. Коли Він бачить, що ми йдемо до Нього, відкривши Йому своє серце, Він одягає нас у найкращий одяг і влаштовує свято, бо Його дитина, що колись була мертва, знову жива (Луки 15:22 -24).
Ми можемо побачити, як наші друзі, рідні та колеги приходять до Ісуса. Але можемо і не дізнатися, що вони це зробили. Навіть якщо навколо все стає темнішим та важчим, ми повинні залишатися непохитними в молитві.
Але є ще щось, що нам потрібно зробити. Ми самі повинні продовжувати зростати в Його істині та любові.
Коли ми заглиблюємося і укорінюємося в Ньому, то будемо змінюватися. І наші рідні та друзі будуть бачити, як ми вирішуємо справи, боремося з труднощами, говоримо та діємо, коли на нас, здається, стріли летять з усіх сторін. Зрозумівши, що ми не такі, вони, можливо, забажають отримати цей мир і свободу для себе.
Моя подруга сказала, що ніколи не стане віруючою. Але я продовжую молитися за неї, щоб Христос засяяв їй через мене при кожній зустрічі.
Хоча невіруючі друзі та близькі можуть відкидати Ісуса, наша вірність Господу і молитви за них можуть стати каталізатором, який приведе їх до справжнього миру, радості та надії, якими ми насолоджуємося у взаєминах із Христом.
Автор: Хіларі Чарлет, США