Один із найдавніших християнських віршів в англійській літературі називається “Сон хреста”. Цей термін походить від староанглійського слова “rod”, що означає палицю, жердину, і також вказує на той хрест, де був розіп’ятий Ісус Христос. В цьому вірші історія розп’яття розповідається з точки зору хреста. Коли це дерево довідалось, що його збираються використати для вбивства Сина Божого, воно спочатку відмовилось бути використаним таким чином. Але Христос заручився підтримкою цього дерева, щоб принести спасіння всім, хто увірує.
В Едемському саду теж було одне дерево, але воно стало джерелом непослуху. На ньому був заборонений плід, і наші предки скуштували його, через що гріх прийшов у цей світ. Але на дереві – Голгофському хресті – був розіп’ятий Божий Син. Там Він пролив Свою кров, тобто приніс найбільшу й остаточну жертву за весь людський гріх. “Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево” (1 Петр. 2:24).
Хрест – то поворотний пункт для кожного, хто вірує в Христа як Спасителя. І після розп’яття хрест став відомим символом, що вказує на жертовну смерть Божого Сина, що принесла визволення від гріха та смерті. Хрест – то величне свідоцтво Божої любові до нас, яке не можна виразити словами.
