Вгамуйтесь!

Ми з подругою сиділи на пісочку біля океану, який ніколи не вгамовується. Сонце вдалині сідало за обрій. Невеличкі хвилі набігали одна за одною, на мить зупинялися, здіймаючись, і потім тихо розпадалися біля наших випростаних ніг. “Люблю океан, – з усмішкою сказала моя подруга. – Він сам рухається. Мені не потрібно це робити”.