Наші автори

Переглянути усе
Elisa Morgan

Еліза Морган

Еліза Морган написала понад п’ятнадцять книг на тему материнства, духовного формування та євангелізму – в тому числі “Щоденна Біблія для матерів” і “Повнота Краси: дивитись на себе очима Бога”. Вона веде блог під назвою “Дійсно” (elisamorgan.com). Еліза протягом 20 років займала посаду директора міжнародної організації “Матері дошкільнят” (MOPS International). Одружена з Еваном, старшим віце-президентом міжнародної підтримки служіння “Хліб Наш Насущний” . Еліза та Еван мають двох дорослих дітей і двох онуків, що живуть неподалік від них в Денвері (штат Колорадо).

Статті Еліза Морган

Приховуючи свій біль

Мене запросили в одну помісну церкву виступити. Я говорила про те, як виливати перед Богом біль свого серця й приймати зцілення, яке Він бажає дати. В кінці служіння пастор став у центрі проходу, подивився пильно в очі членів церкви і сказав: “Як ваш пастор, я маю привілей протягом тижня чути ваші сумні історії і бачити ваш смуток. А потім під час недільних богослужінь я бачу, як ви намагаєтеся приховати свій біль”.

Вгамуйтесь!

Ми з подругою сиділи на пісочку біля океану, який ніколи не вгамовується. Сонце вдалині сідало за обрій. Невеличкі хвилі набігали одна за одною, на мить зупинялися, здіймаючись, і потім тихо розпадалися біля наших випростаних ніг. “Люблю океан, – з усмішкою сказала моя подруга. – Він сам рухається. Мені не потрібно це робити”.

На дереві

Одного разу моя мати побачила, як на кухонному столі кошеня Велвет їсть домашній хліб. У пориві гніву вона викинула його геть із хати. Потім ми шукали кошеня у дворі, але безуспішно. Аж тут вітер доніс до моїх вух ледь чутне нявкання. Я підняла голову вгору і побачила на верхівці дерева чорну пляму.

Будь-куди

Переглядаючи свої старі весільні фотографії, я натрапила на одне фото, зроблене відразу після завершення вінчання. На моєму обличчі було буквально написано, що я готова піти за чоловіком будь-куди.

Передати спадщину

На моєму мобільному телефоні спрацював сигнал, сповіщаючи про отримане повідомлення. Донька просила рецепт пирога з м’ятним морозивом, який мені залишила ще моя бабуся. Передивляючись пожовтілі картки з рецептами, що зберігались у старій коробці, я побачила унікальний почерк бабусі й подумала, що якщо враховувати мою доньку, то в нашій родині цим рецептом буде користуватися вже четверте покоління.

Чаша благословень

Я працювала за комп’ютером, коли знайомий дзвіночок сповістив про прихід чергового повідомлення. Зазвичай я долаю спокусу відразу прочитати електронний лист, але цього разу тема листа була дуже цікава: “Ти – благословення”.

Радісне серце

Завантаживши свою машину продуктами, я обережно виїжджала з місця паркування. Раптово якийсь чоловік, не помічаючи мене, кинувся через узбіччя майже під колеса автомобіля. Я різко загальмувала. Переляканий чоловік підвів очі й зустрів мій погляд. У той момент я зрозуміла, що стою перед вибором: або сердито витріщити очі від роздратування, або простити і усміхнутись. Я усміхнулась.

Бути людиною

Коли одного шерифа попросили визначити його роль у суспільстві, він не став хизуватися своєю посадою. Натомість сказав: “Ми – звичайні люди; працюємо з іншими людьми, які знаходяться в кризових ситуаціях”.

Безпечне місце

Ми з донькою вирішили поїхати на велику сімейну зустріч. Донька дещо нервувала через подорож, тому я запропонувала повести машину. “Добре, – сказала вона. – Але я почуваюся спокійніше у своїй машині. Поведеш її?” Я подумала, що вона просто надає перевагу своїй машині, просторішій, ніж моя, тому відреагувала трішки ображено: “Моя машина затісна для тебе?” “Ні. Просто моя машина – моє безпечне місце. Не знаю чому, але в ній я почуваюся захищеною”.

Надія “Нозомі”

У 2011 році дев’ятибальний землетрус і викликане ним цунамі забрали життя майже 19 000 людей і зруйнували 230 000 домівок в районі на північному сході від Токіо. Після цієї катастрофи народився проект “Нозомі” – в перекладі з японської “Надія”, − який давав постраждалим можливість заробляти гроші, мати друзів і, головне, вірити, що Бог піклується про них.