Наша невелика община вирішила зробити сюрприз моєму сину на його шостий день народження. Члени церкви прикрасили класну кімнату недільної школи повітряними кульками і поставили маленький столик з тортом. Коли мій син відкрив двері, усі вигукнули: “З Днем народження!”
Пізніше, коли я різала торт, син підбіг до мене і прошепотів: “Мамо, чому усі тут люблять мене?” У мене було те ж саме запитання! Ми були знайомі з цими людьми лише шість місяців, однак вони ставилися до нас, як до давніх друзів.
Їхня любов до мого сина відображала Божу любов до нас. Ми не можемо зрозуміти, чому Господь нас любить, однак Він продовжує нас любити. Ми нічого не зробили, аби заслужити Його любов, однак Він сильно нас любить. В Святому Письмі сказано: “Бог є любов” (1 Ів. 4:8). Це частина Його сутності.
Бог вилив на нас Свою любов, отже, ми можемо виявляти її до інших. Ісус Христос сказав Своїм учням: “Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою” (Ів. 13:34-35).
Члени нашої невеликої церкви люблять нас, бо в них Божа любов. Вона проявляється в них і підтверджує, що вони є послідовники Ісуса Христа. Ми не можемо повністю осягнути Божу любов, однак ми можемо виявляти її до інших, будучи взірцями Його незбагненної любові.
