Під час Громадянської війни в США президент Авраам Лінкольн захотів догодити одному політику і видав наказ передислокувати деякі полки. Коли міністр оборони Едвін Стентон отримав наказ, він відмовився його виконувати, назвавши президента безглуздим чоловіком. Коли Лінкольну доповіли про слова Стентона, той відповів: “Якщо Стентон назвав мене безглуздим, тоді так і є, бо він майже завжди правий. Втім хочу в цьому особисто переконатися”. Поспілкувавшись зі Стентоном, президент одразу зрозумів, що виданий ним наказ був помилковим, і він без вагань його відмінив. Хоча Стентон назвав Лінкольна безглуздим, президент вчинив мудро, не почавши наполягати на своєму. Натомість Лінкольн вислухав пораду, зважив її і змінив свій погляд.

Чи зустрічали ви людину, яка просто не хотіла дослухатися до мудрої поради? (див. 1 Цар. 12:1-11.) Таке ставлення обурює, чи не так? А ви коли-небудь відмовлялися вислухати пораду? В Книзі Приповістей сказано: “Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради” (Пр. 12:15). Люди не завжди праві, і це стосується нас також! Розуміючи, що помиляються всі, лише безумці вважають себе винятком. Краще виявляти мудрість і дослухатися до мудрих порад інших людей, навіть якщо ми спочатку з ними не погоджуємося. Саме так Бог іноді робить нам благо (в. 2).