Наші автори

Переглянути усе
Alyson Kieda

Елісон Кіеда

Елісон Кіеда більше десяти років працювала редактором служіння “Хліб Наш Насущний”, а взагалі має 35-річний редакторський досвід. Елісон любить писати ще з дитинства і з великим натхненням пише статті для ХНН. Мати Елісон теж багато років тому писала статті для іншого християнського видання. Вона заміжня, має трьох дорослих дітей і онуків, кількість яких постійно зростає. Елісон любить читати, прогулюватись лісом і просто проводити час зі своєю сім’єю.

Статті Елісон Кіеда

Зібрані в Ім’я Христа

Коли я тривалий час переживала емоційний і духовний біль через складні життєві обставини, мені було легко відійти від церкви. Іноді я справді думала: “Навіщо все це?” Але я відчувала, що повинна і далі щонеділі відвідувати церкву.

Страсті Христові

Перед тим, як Джеймс Кевізел зіграв роль Ісуса у фільмі “Страсті Христові”, режисер Мел Гібсон попередив, що робота буде надзвичайно складною і може негативно вплинути на його кар’єру в Голівуді. Кевізел все одно взявся за цю роль, сказавши: “Я думаю, що ми повинні це зробити, навіть якщо це буде важко”.

Заклик до молитви

Авраам Лінкольн зізнавався другові: “Я багато разів опускався на коліна з повною переконаністю, що мені більше нема куди йти”. У страшні роки Громадянської війни президент Лінкольн не тільки проводив багато часу в гарячій молитві, а й закликав до цього всю країну. У 1861 році він проголосив “День смирення, молитви та посту”. А через два роки зробив це ще раз, заявивши: “Обов’язок держави і народу – визнати свою залежність від верховної влади Бога. Сповідуватимемо свої гріхи зі скорботною смиренністю, але також і з твердою надією, що щире каяття приведе до милості і прощення”.

Подолання випробувань

Енн зростала в горі та злиднях. Її брат та сестра померли ще в дитинстві. У п’ять років через хворобу очей Енн частково осліпла. Коли Енн було вісім років, її мати померла від туберкульозу. Невдовзі після цього її батько, який жорстоко поводився з нею, покинув трьох дітей, які залишились в живих. Наймолодшу відправили жити до родичів, а Енн та її брата Джиммі віддали до переповненого притулку для бідних. Через декілька місяців Джиммі помер.

Безцінний результат

Протягом трьох років по буднях після обіду Коллін вбирається в різні костюми чи маски, щоб зустріти своїх дітей, які виходять зі шкільного автобуса. Це радує всіх, хто знаходиться в автобусі, включаючи водія. “Просто дивно, скільки вона приносить радості дітям, – ділиться він. – Та й мені дуже подобається”. А що вже казати про дітей самої Коллін!

В саду

Моєму батьку подобалося бути на природі, він любив кемпінг, рибалку і колекціонування мінералів. А ще любив працювати на подвір’ї та в саду. Все це вимагало багато зусиль! Він годинами обрізав, сапав, садив насіння або квіти, виривав бур’яни, косив газон, поливав двір і сад. Однак результати були того варті: доглянутий газон, смачні помідори і красиві троянди. Щороку він обрізав троянди близько до землі, і щороку вони відростали знову, наповнюючи все навкруги своїми пахощами і красою.

Прояви доброти

У Валерії стався викидень. Через кілька місяців, трохи оговтавшись, вона влаштувала гаражний розпродаж. Джеральд, ремісник, який жив неподалік, вирішив купити в неї дитяче ліжко. Його дружина розговорилася з Валерією, дізналася про її втрату і розповіла про це чоловікові. Джеральд вирішив зробити з ліжечка подарунок Валерії. Через тиждень він зі сльозами на очах подарував їй гарну лаву. “На світі є добрі люди, і ви – тому підтвердження”, – сказала Валерія.

Долаючи розчарування

Випускники школи в Оклахомі цілий рік збирали гроші на “подорож життя”. Прибувши до аеропорту, вони дізнались, що багато з них придбали квитки у фіктивній фірмі, яка лише видавала себе за авіакомпанію. “Це дуже боляче”, – сказав шкільний адміністратор. Втім навіть попри те, що вони мусили міняти плани, учні вирішили “максимально скористатись ситуацією”. Вони два дні насолоджувались відпочинком на атракціонах, де їм просто подарували квитки.

Важливі рішення

Ентоні, інструктор із плавання в Нью-Джерсі, побачив, як у затоці тоне позашляховик, і почув із кабіни крик водія: “Я не вмію плавати!” Автомобіль швидко поринав у каламутну воду. Зібрався натовп, але люди тільки метушилися і кричали. Тоді Ентоні підбіг до кам’янистого берега, відстебнув протез ноги і кинувся у воду. Завдяки швидкому рішенню інструктора, 68-річний водій незабаром був у безпеці на березі.

Гучний сміх

Комік Джон Бреньян сказав: “Не ми вигадали сміх; то була не наша ідея. Сміх дарований нам Богом, Який знав, що ми потребуватимемо його в житті. Він знав, що нас очікують труднощі, страждання, Він знав… усе, що мало статися… Тому сміх є даром”.

Бог слухає

Чак, актор і майстер бойових мистецтв, на сторічний ювілей своєї матері розповів про те, яку важливу роль вона відіграла в його духовному перетворенні. “Мама була для мене прикладом стійкості у вірі”, – написав він у соціальній мережі. Вона сама виховала трьох хлопчиків за часів Великої депресії, пережила смерть двох чоловіків, сина, пасинка та онуків, а також перенесла багато операцій. “Вона молилася за мене все моє життя в горі та в радості, – продовжував Чак. – Коли я ледве не згубив душу в Голлівуді, вона молилася про моє спасіння”. Завершив свій пост він такими словами: “Дякую мамі, що допомогла Богові зробити мене тим, ким я міг і мав стати”.

Говоріть і далі про Ісуса!

В одному інтерв’ю музикант, віруючий в Христа, пригадує, як його спонукали “менше говорити про Ісуса”. Чому? Вважалося, що музична група була б більш популярною і зібрала б більше коштів на допомогу бідним верствам населення, якби він перестав говорити, що вся його праця – про Ісуса. Однак він подумав і вирішив: “Моя ціль у музиці – поділитися моєю вірою в Христа… Я не зможу мовчати”. Отже, він сказав, “що його покликанням є розповсюдження вістки про Ісуса Христа”.

Подалі від спокус

В телесеріалі 1960-х років “Шоу Енді Гріффіта” один чоловік каже Енді, що той повинен дати можливість своєму сину Опі самостійно вирішувати, як йому жити. Втім Енді незгоден: “Не можна дозволяти юнаку самостійно ухвалювати життєво важливі рішення. Він схопиться за першу яскраву річ з блискучими стрічками на ній. Потім він виявить там гачок, але вже буде запізно. Хибні ідеї справляють такий сильний вплив, що юнака буде важко переконати, що існує дещо краще”. Енді каже, що батькам важливо надавати взірець правильної поведінки та “тримати детей подалі від спокуси”.

Маленька доброта

Аманда працює патронажною медичною сестрою в декількох будинках для літніх людей і часто бере з собою на роботу одинадцятирічну доньку Рубі. Щоб чимось зайнятись, Рубі починала опитувати пацієнтів: “Якби ви могли отримати будь-які три речі, що б ви хотіли?” І потім записувала їхні відповіді у свій блокнот. Цікаво, що багато їхніх бажань були досить простими: сосиски, шоколадний пиріг, сир, авокадо. Отже, Рубі створила сайт GoFundMe, аби їй допомогли втілити ці прості бажання. Коли вона приносить пацієнтам ці подарунки, вона їх обіймає і каже: “Це підніме вам настрій. Справді”.

Можливість сяяти

У березні 2020 року Вітні, колишній фінансовий експерт, гуляв зі своєю собакою в Центральному парку Нью-Йорка. Там він побачив вантажівки, купу брезенту та білі намети з хрестами і назвою благодійної організації, про яку він ніколи не чув. Дізнавшись, що тут споруджували польовий госпіталь для хворих на COVID-19, Вітні запитав, чим він може допомогти. Упродовж наступних тижнів він та його родина разом з іншими допомагали усім, чим тільки могли. Вітні казав: “Усі люди, яких я тут зустрів, були по-справжньому добрими людьми”. І він радів, що всі вони добровільно “допомагали місту в час дуже великої потреби”.