Важливі рішення
Ентоні, інструктор із плавання в Нью-Джерсі, побачив, як у затоці тоне позашляховик, і почув із кабіни крик водія: “Я не вмію плавати!” Автомобіль швидко поринав у каламутну воду. Зібрався натовп, але люди тільки метушилися і кричали. Тоді Ентоні підбіг до кам’янистого берега, відстебнув протез ноги і кинувся у воду. Завдяки швидкому рішенню інструктора, 68-річний водій незабаром був у безпеці на березі.
Гучний сміх
Комік Джон Бреньян сказав: “Не ми вигадали сміх; то була не наша ідея. Сміх дарований нам Богом, Який знав, що ми потребуватимемо його в житті. Він знав, що нас очікують труднощі, страждання, Він знав… усе, що мало статися… Тому сміх є даром”.
Бог слухає
Чак, актор і майстер бойових мистецтв, на сторічний ювілей своєї матері розповів про те, яку важливу роль вона відіграла в його духовному перетворенні. “Мама була для мене прикладом стійкості у вірі”, – написав він у соціальній мережі. Вона сама виховала трьох хлопчиків за часів Великої депресії, пережила смерть двох чоловіків, сина, пасинка та онуків, а також перенесла багато операцій. “Вона молилася за мене все моє життя в горі та в радості, – продовжував Чак. – Коли я ледве не згубив душу в Голлівуді, вона молилася про моє спасіння”. Завершив свій пост він такими словами: “Дякую мамі, що допомогла Богові зробити мене тим, ким я міг і мав стати”.
Говоріть і далі про Ісуса!
В одному інтерв’ю музикант, віруючий в Христа, пригадує, як його спонукали “менше говорити про Ісуса”. Чому? Вважалося, що музична група була б більш популярною і зібрала б більше коштів на допомогу бідним верствам населення, якби він перестав говорити, що вся його праця – про Ісуса. Однак він подумав і вирішив: “Моя ціль у музиці – поділитися моєю вірою в Христа… Я не зможу мовчати”. Отже, він сказав, “що його покликанням є розповсюдження вістки про Ісуса Христа”.
Подалі від спокус
В телесеріалі 1960-х років “Шоу Енді Гріффіта” один чоловік каже Енді, що той повинен дати можливість своєму сину Опі самостійно вирішувати, як йому жити. Втім Енді незгоден: “Не можна дозволяти юнаку самостійно ухвалювати життєво важливі рішення. Він схопиться за першу яскраву річ з блискучими стрічками на ній. Потім він виявить там гачок, але вже буде запізно. Хибні ідеї справляють такий сильний вплив, що юнака буде важко переконати, що існує дещо краще”. Енді каже, що батькам важливо надавати взірець правильної поведінки та “тримати детей подалі від спокуси”.
Маленька доброта
Аманда працює патронажною медичною сестрою в декількох будинках для літніх людей і часто бере з собою на роботу одинадцятирічну доньку Рубі. Щоб чимось зайнятись, Рубі починала опитувати пацієнтів: “Якби ви могли отримати будь-які три речі, що б ви хотіли?” І потім записувала їхні відповіді у свій блокнот. Цікаво, що багато їхніх бажань були досить простими: сосиски, шоколадний пиріг, сир, авокадо. Отже, Рубі створила сайт GoFundMe, аби їй допомогли втілити ці прості бажання. Коли вона приносить пацієнтам ці подарунки, вона їх обіймає і каже: “Це підніме вам настрій. Справді”.
Можливість сяяти
У березні 2020 року Вітні, колишній фінансовий експерт, гуляв зі своєю собакою в Центральному парку Нью-Йорка. Там він побачив вантажівки, купу брезенту та білі намети з хрестами і назвою благодійної організації, про яку він ніколи не чув. Дізнавшись, що тут споруджували польовий госпіталь для хворих на COVID-19, Вітні запитав, чим він може допомогти. Упродовж наступних тижнів він та його родина разом з іншими допомагали усім, чим тільки могли. Вітні казав: “Усі люди, яких я тут зустрів, були по-справжньому добрими людьми”. І він радів, що всі вони добровільно “допомагали місту в час дуже великої потреби”.
Формуючи мене
Семирічному Томасу Едісону не подобалося навчатися в школі. Одного дня вчитель навіть назвав його розумово відсталим. Наступного дня його мати, педагог за освітою, поспілкувалася з вчителем і вирішила навчати Томаса вдома. Відчуваючи любов і підтримку матері (а також Богом дану геніальність), Томас, зрештою, став відомим винахідником. Пізніше він написав: “Моя мати мене формувала. Вона була настільки щирою, настільки впевненою в мені, що я відчув: у мене є людина, заради якої варто жити, яку не можна розчарувати”.
Ким є Ісус?
За кого люди сприймають Ісуса? Дехто каже, що Він був добрим учителем і водночас звичайною людиною. Автор Клайв Льюїс написав: “Або цей чоловік і є Сином Божим або він безумець, або ще гірше. Ви можете Його ігнорувати як безумця, можете плювати на Нього та вбивати, як демона, і ви також можете впасти до Його ніг і назвати Його Господом і Богом. Втім давайте не вигадувати заступницьку нісенітницю про великого людського вчителя моралі”. Ці відомі слова з книги “ Просто християнство ” означають, що Ісус не був би великим пророком, якби Він хибно називав Себе Богом. То було б цілковитою єрессю.
Послання хреста
Чжан, за його словами, зростав “без Бога, без релігії, без нічого”. Прагнучи демократії і свободи для свого народу, він у 1989 році допомагав проводити мирні протести студентів. Однак урядові сили подавили ці протести, що призвело до загибелі сотень людей. Через свою участь у заходах Чжан потрапив у державний перелік найбільш розшукуваних осіб. Після нетривалого ув’язнення він втік у віддалене село, де познайомився з похилою жінкою, яка займалася фермерством. Вона розповіла йому про християнство. У жінки була рукописна копія Євангелії від Івана, однак вона не вміла читати, тому просила Чжана їй читати. При цьому жінка йому пояснювала значення прочитаного, і через один рік він повірив у Христа.
Алгоритми не потрібні
Коли Джен була підлітком, її вчителька в недільній школі вирішила навчити учнів благовістити. Для цього вони повинні були запам’ятати певний перелік віршів і алгоритм, як звіщати Євангеліє. Із хвилюванням в серці Джен разом із подругою спробувала перевірити цей метод на іншій подрузі. Вона весь час боялася забути важливий вірш або крок. Джен вже не пам’ятає, “чи завершився той вечір наверненням, однак припускає, що ні”. Здавалося, що в цьому підході до євангелізації більше уваги приділялось дотриманню алгоритму, а не наверненню людини.
Ніколи не кажіть: “Я не можу!”
Джен народилася без ніг, і мати покинула її в лікарні. Однак вона каже, що прийняття в іншу родину було благословінням для неї: “Я тут завдяки людям, які в мене повірили”. Прийомні батьки допомогли їй зрозуміти, що вона “народилася такою для певної мети”, і навчили “ніколи не казати: «Я не можу»”. Її підтримували в усіх устремліннях, у тому числі стати досвідченою акробаткою і повітряною гімнасткою! Будь-який виклик вона зустрічає питанням: “Як я можу з цим впоратися?” І спонукає інших чинити так само.
Темрява і світло
Сидячи в залі суду, я стала свідком декількох прикладів зломленості в цьому світі: дочка, що віддалена від своєї матері; подружжя, яке втратило любов один до одного і відчувало тепер лише гіркоту; чоловік, який прагнув примиритися з дружиною та возз’єднатися зі своїми дітьми. Усі ці люди відчайдушно потребували зміни сердець, зцілення ран і прояву Божої любові.
Хоробрий воїн
Діт Еман народилася в Нідерландах і була звичайною сором’язливою дівчиною. Вона любила життя, працювала і з задоволенням проводила час у колі сім’ї та друзів. І ось у 1940 році до країни вторглися німці. Пізніше вона написала: “Якщо на порозі небезпека, хочеться, як страус, занурити голову в пісок”. Але Діт відчула Божий поклик протистояти німецьким агресорам. Вона, ризикуючи власним життям, шукала прихисток для євреїв та інших переслідуваних людей. Ця скромна дівчина стала Божим воїном.
Нове покликання
Кейсі, ватажок банди підлітків, і його послідовники грабували будинки, машини, магазини і воювали з іншими бандами. Нарешті Кейсі арештували і ув’язнили. У в’язниці він також став ватажком і постачав ножі під час бунтів.