Служіння Ісусу
На початку ХІХ століття Елізабет Фрай була шокована умовами утримання в лондонській жіночій в’язниці. Жінки та їхні діти жили в тісноті і були змушені спати на холодній кам’яній підлозі. Їм не давали постільної білизни, а з крана текла іржава вода. Протягом багатьох років Елізабет відвідувала в’язницю і поклала початок змінам. Вона приносила одяг і відкрила там школу для вивчення Біблії. Але багато хто бачив найбільший вплив у її люблячій присутності та чітких посланнях надії.
Лагідний Йорн
Вони не думали, що Йорн, орендар, який обробляв землю, зможе багато чого досягти. Проте, незважаючи на слабкий зір та інші фізичні обмеження, він присвячував себе людям у своєму селі в Норвегії, молячись ночами, коли біль не давав йому спати. У молитві він переходив від хати до хати, називаючи кожну людину окремо, навіть дітей, яких він ще не знав. Люди любили його за лагідний характер і зверталися до нього за мудрістю та порадою. Навіть якщо він не міг допомогти їм практично, люди все одно відчували себе благословенними, отримавши його любов. Коли Йорн помер, його похорон був найбільшим за всю історію цієї громади, хоча в нього не було родини. Його молитви принесли плоди, яких він навіть не міг собі уявити.
Розкажіть про Бога
В основі роботи Кетрін над перекладом Біблії лежить любов до Бога та людей. Кетрін радіє, коли жінки в Індії приходять до глибшого розуміння Святого Письма, читаючи його рідною мовою. “Читаючи Біблію, вони часто починають радіти та плескати в долоні. Коли вони читають про Ісуса, то кажуть: «О, чудово!»”
Очі, щоб бачити
Джой турбувалася про свою родичку Сенді, яка роками намагалася подолати алкоголізм та психічні розлади. Коли вона прийшла до квартири Сенді, двері були зачинені, а на дзвінки і стукіт ніхто не відповідав. Плануючи продовжити разом з іншими пошуки Сенді, Джой помолилась: “Боже, допоможи мені побачити те, чого я не бачу”. Коли вони вже виходили, Джой озирнулася на вікно квартири Сенді і побачила, як ледь-ледь ворухнулася штора. У ту мить вона зрозуміла, що Сенді жива. Хоча для того, щоб дістатися до неї, знадобилася екстрена служба. Джой зраділа цій почутій молитві.
Відкрити незрячим очі
Женев’єва була “очима” для своїх трьох дітей, які з’явилися на світ із вродженою катарактою. Щоразу, коли вони прямували до свого села в Республіці Бенін на заході Африки, вона прив’язувала немовля до своєї спини, а двох старших тримала за руки, і завжди остерігалася небезпеки. У культурі, де сліпота вважалася наслідком чаклунства, Женев’єва була у відчаї і благала Бога про допомогу.
Ісус Христос воскрес!
До вступу в Кембриджський університет Чарльз Симеон любив коней та одяг, щороку витрачаючи величезні суми на своє вбрання. Втім, оскільки навчання вимагало від нього регулярного відвідування богослужінь, він почав досліджувати те, у що вірив. Після читання книг, написаних віруючими в Ісуса Христа, він пережив вражаюче навернення у Великодню неділю. Прокинувшись рано вранці 4 квітня 1779 року, він вигукнув: “Ісус Христос воскрес! Алілуя! Алілуя!” Зростаючи у вірі в Бога, він присвятив себе вивченню Біблії, молитві та відвідуванню богослужінь у каплиці.
Нова заповідь любові
За традицією, яка бере початок ще з тринадцятого століття, члени королівської родини у Великій Британії роздають подарунки нужденним у Чистий четвер, за день до Страсної п’ятниці. Цей звичай корениться в значенні слова “чистий”, яке походить від латинського mandatum, “наказ”. Це виконання нової заповіді, яку Ісус дав Своїм друзям у ніч перед смертю: “Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви” (Ів. 13:34).
Любов до ворогів
Громадянська війна в США породила багато гірких почуттів, однак Авраам Лінкольн вважав за потрібне сказати добре слово про Південь. Згодом одна жінка, шокована його словами, запитала, як він міг це зробити. Лінкольн відповів: “Пані, хіба я не знищую своїх ворогів, коли роблю їх своїми друзями?” Розмірковуючи над цими словами через століття, Мартін Лютер Кінг прокоментував: “Це і є сила викупної любові”.
Слово, яке змінює
Коли Крістін захотіла купити особливу книгу для свого чоловіка-китайця Ксіо-Ху, єдиною книгою китайською мовою, яку вона змогла знайти, була Біблія. Хоча жоден із них не був християнином, вона сподівалася, що він все одно оцінить подарунок. Спочатку чоловік розсердився, коли побачив Біблію, втім, зрештою, все ж узяв її до рук. Читаючи Біблію, він все більше і більше переконувався в істині, викладеній на її сторінках. Засмутившись таким неочікуваним розвитком подій, Крістін і сама почала читати Писання, аби довести чоловіку хибність його нових поглядів. Втім, на свій подив, вона також повірила в Ісуса, переконавшись в істинності прочитаного.
Божий працівник
Перебуваючи в таборі для біженців на Близькому Сході, Реза отримав Біблію, з якої дізнався про Христа, і повірив у Нього. У його першій молитві були такі слова: “Зроби мене Своїм працівником”. Коли молодий чоловік покинув табір, Бог відповів на цю молитву, надіславши йому роботу в агентстві з надання допомоги. Так Реза знову потрапив у табір, але тепер уже для того, щоб служити людям, яких він знав і любив. Він організував спортивний клуб, курси з вивчення мови, надавав юридичні консультації – все, що може дати людям надію. Для нього це способи послужити і поділитися Божою мудрістю та любов’ю.
А потрібне одне
В один із вихідних днів березня я проводила для сестер бесіду про Марію та Марту, двох сестер із Віфанії, у яких Господь Ісус любив зупинятися з учнями (Ів. 11:5). Ми були у віддаленому місці на узбережжі Англії. Коли нас несподівано завалило снігом, учасниці сказали, що це можливість для них потренуватися сидіти біля ніг Христа, як це робила Марія. Вони хотіли зайнятися тією справою, в якій “потрібне одне” (Лк. 10:42), а саме, знаходитись поруч із Господом і навчатися в Нього.
Бог несподіванок
У конференц-центрі зменшили освітлення. Декілька тисяч студентів схилили голови. Проповідник промовив молитву посвячення, а потім запросив встати тих, кого Бог закликає служити в закордонних місіях. Моя подруга Лінетт підвелася зі свого місця. Я знала, що вона вирішила служити Богові на Філіппінах. Але я особисто не відчувала жодного бажання підвестися, бо вважала, що проблем вистачає і в Сполучених Штатах. Мені хотілося поширювати Божу любов у рідній країні. Однак через десятиліття я переїхала до Великобританії, щоб служити новим ближнім, яких дав мені Бог. Він закликав мене до того, на що я не очікувала, і мої уявлення про своє призначення радикально змінилися.
Звільнення від рабства
“Ви, як Мойсей, вивели нас з-під рабства!” – вигукнула Джаміла. Працюючи на підприємстві з виготовлення цегли в Пакистані, вона та її родина страждали через величезний борг перед роботодавцем. На сплату відсотків йшла велика частина заробітної плати. Втім, отримавши пожертву від неприбуткової організації, що дало їм можливість оплатити весь борг, вони відчули неймовірне полегшення. Дякуючи представнику організації за свою свободу, Джаміла, віруюча в Ісуса, згадала біблійний приклад, як Бог через Мойсея звільнив ізраїльтян від рабства.
Наповнення Духом
Письменник Скотт Макнайт розповідає, як у шкільні роки пережив те, що згодом назвав “просочування Духом”. У християнському таборі проповідник закликав молодь підкоритися владі Христа. Після зборів юний Скотт усамітнився під деревом і помолився: “Небесний Отче, пробач мої гріхи і наповни мене Святим Духом”. “Сталося щось потужне, – розповідав він. – Із тієї миті моє життя стало зовсім іншим. Не ідеальним, але не таким, як раніше”. Раптом у нього з’явилося бажання читати Біблію, молитися, зустрічатися з іншими віруючими і служити Богу.
Віра від слухання
Пастор Боб зазнав травми, через яку серйозно постраждав його голос. Від цього він впав у депресію, яка тривала п’ятнадцять років. На що годиться пастор, який не може говорити? Він шукав відповіді на це питання, виливаючи свою тугу та розгубленість перед Богом. “Я знайшов лише один вихід: звернутися до Слова Божого”, – згадує він. Пастор Боб почав старанно вивчати Біблію, і що більше він це робив, то сильнішала його любов до Бога. “Я вирішив поринути в Писання і ввібрати його в себе, наскільки це можливо. Адже віра походить від слухання, а слухання – від Слова Божого”, – каже він.