Призначення
Троє відомих людей з кардинально різними світоглядами померли 22 листопада 1963 року: президент США Джон Кеннеді, філософ і письменник Олдос Хакслі та християнський апологет Клайв Льюїс. Хакслі, агностик, все ж захоплювався східною містикою. Кеннеді, хоч і був римо-католиком, дотримувався гуманістичної філософії. А Льюїс – колишній атеїст, став щирим християнином. Смерть не звертає увагу на особистості, тому троє відомих людей зустрілися зі смертю в один і той самий день.
Відповідати, як Христос
Джордж працював на будівництві під спекотним літнім сонцем, коли раптом один із сусідів зайшов на подвір’я, де він працював. Чоловік, явно розлючений, почав лаятись та критикувати все, що стосувалося проєкту і того, як він виконувався. Джордж отримував словесні удари, але залишав їх без відповіді, поки розлючений сусід не перестав кричати. Тоді Джордж м’яко відповів: “Імовірно, у вас сьогодні важкий день, чи не так?” Раптом вираз обличчя чоловіка пом’якшав, він опустив голову і сказав: “Мені шкода, що я так з вами розмовляв”. Доброта Джорджа розрядила гнів сусіда.
Побудовані на Христі
У світі існує безліч назв для груп тварин. Без сумніву, ви чули про отару овечок, стадо великої рогатої худоби чи навіть зграю гусей. Але деякі назви можуть вас здивувати. Наприклад, чи чули ви про будівлю граків (євразійських ворон)?
Космічні перегони
Двадцять дев’ятого червня 1955 року Сполучені Штати Америки оголосили про свій намір запустити в космос супутник. Невдовзі Радянський Союз оголосив про свої плани зробити те саме. Космічна гонка почалася. Радянський Союз першим запустив супутник і відправив людину в космос, коли Юрій Гагарін вперше облетів нашу планету. Перегони тривали доти, доки 20 липня 1969 року “гігантський стрибок для людства” Ніла Армстронга на поверхні Місяця не завершив ці змагання. Невдовзі розпочався період співпраці, що призвів до створення Міжнародної космічної станції.
Інструменти добра
Коли злочинця затримали, детектив запитав його, чому він зухвало напав на людину при такій великій кількості свідків. Відповідь була приголомшливою: “Я знав, що вони нічого не зроблять; люди ніколи нічого не роблять”. Цей коментар відображає те, що називається “винним знанням” – вибір ігнорувати злочин, навіть якщо ви знаєте, що він вчиняється.
Серце служіння
Коли мій дядько Еморі відійшов у вічність, прощання з ним було величним. Однак уся ця шана відображала одну ідею: Еморі виявляв свою любов до Бога через служіння іншим. Ніде це не проявлялося так яскраво, як у контексті його військової служби санітаром під час Другої світової війни. За свою хоробрість він отримав високі військові нагороди. Але найбільше Еморі запам’ятався своїм милосердним служінням, як під час війни, так і після неї.
Вдома з Ісусом
“Немає кращого місця, ніж дім”, – каже Дороті, клацаючи підборами своїх рубінових черевичків. У книзі “ Чарівник країни Оз ” це було все, що потрібно, аби дивовижним чином перенести Дороті і Тото з країни Оз до їхнього будинку в Канзасі.
Поділіться своєю вірою
У 1701 році Англіканська церква заснувала “Товариство розповсюдження Євангелія”, щоб відправляти місіонерів по всьому світу. Своїм девізом вони обрали фразу “Transiens adiuva nos” , що в перекладі з латинської означає: “Прийдіть і допоможіть нам”. Таким був заклик до посланців Євангелія ще з першого століття, коли послідовники Ісуса несли послання Його любові та прощення у світ, який відчайдушно цього потребував.
Божі мудрі наміри
Великобританія “переповнена” історією. Куди б ви не пішли, скрізь розвішені меморіальні дошки на честь історичних діячів та важливих подій. Водночас одна з таких пам’яток відображає британське почуття гумору. На вивітреній меморіальній дошці біля невеликого готелю у місті Сендвіч написано: “На цьому місці 5 вересня 1782 року нічого не сталося”.
Рішення слідувати за Богом
“Протягом життя середньостатистична людина ухвалює 773 618 рішень”, – повідомляє газета Daily Mirror. Далі автор допису стверджує, що “ми шкодуємо про 143 262 з них”. Я гадки не маю, як були отримані такі цифри, але навряд чи хтось буде сперечатися, що ми дійсно приймаємо величезну кількість рішень. І кожне з них має свої наслідки, причому іноді набагато серйозніші, ніж нам здається спочатку.
Обітниця народження Христа
У листопаді 1962 року фізик Джон Моклі сказав: “Немає жодних підстав вважати, що середньостатистичний хлопчик або дівчинка не зможе опанувати персональний комп’ютер”. Передбачення Моклі здавалось дивовижним на той час, але воно виявилось на диво точним. Сьогодні користування комп’ютером чи портативним гаджетом є однією з найперших навичок, яку набуває дитина.
Достойний всієї слави
Багато хто вважає Ферранте і Тайшера найвидатнішим фортепіанним дуетом усіх часів. Спільні виступи двох віртуозів були настільки злагодженими, що їх описували як чотири руки, але один розум. Слухаючи їхню музику, навряд чи можна уявити, скільки сил і часу знадобилося для досягнення такої майстерності.
Готові піти
Під час пандемії коронавірусу багато хто пережив втрату близьких. 27 листопада 2020 року наша родина поповнила їхні ряди, коли померла Бі Краудер, моя 95-річна мама, хоча й не від COVID-19. Як і багато інших родин, ми не змогли зібратися разом, щоб оплакати маму та підтримати один одного. Натомість ми використовували інші способи, щоб вшанувати її люблячий вплив, і знайшли велику втіху в її наполегливому твердженні, що якщо Бог покликав її додому, то вона готова і навіть прагне туди піти. З цією впевненою надією, про яку так багато свідчило мамине життя, вона зустріла смерть.
Причини страху
Двір школи, в яку я ходив, був місцем, де розбишакуваті хлопці знущалися над тими, хто слабший або молодший. Я не раз ставав їхньою жертвою. Найгірше були не потиличники та стусани, а глузування: “Ну що, страшно? Хто в нас мамин синочок? І ніхто за тебе не заступиться!”
Хто я?
Роберт Тодд Лінкольн жив у тіні свого батька, улюбленого американського президента Авраама Лінкольна. Минуло багато років після смерті Авраама Лінкольна, однак особистість Роберта й досі асоціювалась з його батьком. Його близький друг Ніколас Мюррей Батлер писав, що Роберт часто казав: “Ніхто не хотів сприймати мене як військового міністра; вони хотіли бачити сина Авраама Лінкольна. Ніхто не хотів сприймати мене як посла США в Англії; вони хотіли бачити сина Авраама Лінкольна. Ніхто не хотів сприймати мене як президента компанії «Пульман»; вони хотіли бачити сина Авраама Лінкольна”.