Наші автори

Переглянути усе
David C. McCasland

Давид Маккасланд

Давид Маккасланд почав писати для “Хліб Наш Насущний” у 1995 році. Він також співпрацює з телепрограмою “День Вікдриттів” – робить відео з історіями християн, чиє життя й служіння надихають інших. Є автором книг: “Освальд Чеймберс: відданий Богу” і “Ерік Лідделл: Чисте Золото”. Давид та його дружина Луанн живуть в Колорадо Спрінгс (штат Колорадо). Мають чотирьох доньок і шістьох онуків.

Статті Давид Маккасланд

Найвеличніше запрошення

Протягом останнього тижня на мою електронну пошту прийшло кілька запрошень. Я відразу видалив пропозиції відвідати “безкоштовні” семінари на тему пенсій, нерухомості та страхування життя. Але на запрошення прийти на день народження нашого старого друга я, не роздумуючи, відповів: “Обов’язково прийду”. Формула проста: треба мати бажання.

Біг та відпочинок

Заголовок у журналі, що привернув мою увагу, звіщав: “Відпочинок важливий для перемог”. То була стаття колишнього члена команди легкоатлетів. Він підкреслював один важливий принцип, що його часто ігнорують занадто заповзяті спортсмени: тіло потребує часу для спочинку і відновлення після навантажень. “Психологічно адаптація, що є одним із результатів тренувань, можлива лише під час відпочинку, – писав автор. – Це означає, що відпочинок в такій же мірі важливий, що й фізичні вправи”.

Вибирай першим

В деяких культурах від молодих людей очікують, щоб вони поступались старшим, дозволяли їм першими ввійти до кімнати. В інших культурах першим запросять людину дуже поважну. Але якими б не були традиції, бувають моменти, коли йдеться про речі настільки важливі для нас, що дуже важко дозволити іншим “бути першими” – особливо, якщо маємо всі права на ці бажані нам речі.

Мейдей!

Міжнародний сигнал біди “мейдей” завжди повторюється тричі підряд, щоб не було сумнівів, що виникла загрозлива для життя ситуація. Це слово у 1923 році придумав Фредерік Стенлі Мокфорд, головний радіо-службовець Лондонського аеропорту Кройдон, який тепер закритий, а раніше приймав багато літаків з паризького аеропорту Лє-Бурже. Як свідчать працівники Національного музею, Мокфорд запозичив цей термін із французького слова “майдез”, що означає “допоможи мені”.

Один із нас

Під час похоронної церемонії на честь Чарльза Шульца (1922–2000) – творця популярних коміксів “Пінатс” – Кеті Гайсвайт, його колега, свідчила про людяність покійного, його здатність співчувати. “Він дав усьому світу героїв, яким відомі всі наші почуття, – сказала вона. – А потім він подарував нам самого себе. Він завжди підбадьорював нас. Щиро співчував. Він викликав у нас стійке відчуття, що він – такий самий, як ми”.

Від щирого серця!

Калев мав щире серце. Він та Ісус Навин були в числі 12 розвідників, що досліджували Обітовану Землю, а потім звітували Мойсею та всьому народу. “Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!” – сказав Калев (Чис. 13:30). Але десять розвідників почали доводити, що немає жодних шансів заволодіти тією землею. Незважаючи на всі Божі обітниці, вони бачили перед собою лише перешкоди (Чис. 13:31-33).

Вірусне Євангеліє

Проект “Вірусні тексти” Північно-східного Університету, що у Бостоні, досліджує, як друковані тексти на початку 19 століття розповсюджувались через газети – соціальну мережу того часу. Якщо статтю друкували не менше 50 разів, вона вважається “вірусною” для тієї індустріальної епохи. У своїй статті в журналі “Смітсоніан” Брітт Петерсон вказував, що одну новину про страту послідовників Христа за віру було надруковано в 110 різних газетах того часу.

Геній звалищ

Ноа Пуріфой почав свою справу як “митець збирання” з трьома тоннами різного непотребу, що він назбирав після заворушень у 1965 році в Уоттсі, передмісті Лос-Анджелеса. Використовуючи різні зламані і вже нікому не потрібні речі – від велосипедних коліс і м’ячів боулінгу до пошкоджених шин і телевізорів, – Ноа зі своїм колегою створював скульптури, що дуже яскраво відображали життя тих знедолених, яких у сучасному суспільстві вважають за непотріб. Один із журналістів назвав містера Пуріфоя “генієм звалищ”.

Викликає радість?

Було продано понад 2 мільйони примірників книги молодої японки Марі Кондо про упорядкування та організацію. Головна ідея цієї книги – допомогти людям позбавитись зайвих речей у своїх домівках, шафах, коморах, які є зайвим тягарем. “Візьміть ту чи іншу річ, – радить Марі, – і запитайте себе, чи вона викликає радість”. Якщо відповідь “так”, залишайте її. Якщо “ні” – викидайте.

Постійна Божа турбота

Того дня, коли наша молодша донька летіла з Мюнхена до Барселони, я зайшов на свій улюблений сайт, де можна побачити рух літаків в онлайн-режимі. Коли я знайшов її літак, то побачив на екрані комп’ютера, що він вже перетнув Австрію і огинає північну частину Італії. Потім літак мав летіти над Середземним морем, над півднем Французької Рив’єри, прямуючи до Іспанії. Час показував, що літак дотримується графіка руху. Здавалося, я знаю все про літак – не знав тільки яку страву готують бортпровідники!

Відбудова

Коли Едвард Клі повернувся до Берліна – де він не був багато років, – то не побачив того, що він пам’ятав і любив. Місто дуже змінилося. І він теж. В журналі “Півкулі” Клі писав: “Повернення до міста, що колись дуже любив, – це в якійсь мірі ризик… Можна розчаруватися”. Коли ми опиняємося у місці нашого минулого, нас може сповняти відчуття смутку і втрати. Адже ми вже не ті, що були колись. І вже не те місце, що мало велике значення у нашому житті.

Недаремна праця

Один мій знайомий фінансовий консультант одним реченням описав реальність інвестицій: “Сподівайся на найкраще, але будь готовий до найгіршого”. Майже в кожному рішенні в житті є місце для невпевненості щодо результату. Однак, є один шлях, на якому, що б не трапилось, ми точно знатимемо, що зрештою всі наші зусилля будуть недаремними.

Ніхто не сховається

У 2015 році одна дослідницька компанія заявила, що по всьому світі встановлено близько 245 мільйонів камер спостереження, і що їхня кількість збільшується щорічно на 15 відсотків. Крім цього, сотні мільйонів людей за допомогою смартфонів знімають різні відео, починаючи від святкових вечірок до сцен пограбування банків. І незалежно від того, схвалюємо ми підвищення рівня безпеки чи скаржимося на зменшення зони приватного життя, фактом залишається те, що ми живемо у суспільстві глобального, тотального спостереження.

Довершений дар

Протягом кількох тижнів після Різдва до магазинів повертаються товари від людей, що на свята отримали небажані дарунки. Вони замінюють їх тими речами, яких дійсно хочуть.

Широкий формат

Коли по телебаченню транслювали інаугурацію першого афро-американського президента США, камери показували панорамний вид величезного натовпу – майже два мільйони людей зібралися на цю історичну подію. Кореспондент компанії CBS Боб Шиффер зазначив: “На цьому шоу царює широкий формат”. Не було іншого способу охопити цей натовп, що простягнувся від Меморіалу Лінкольна до Капітолія.