Наші автори

Переглянути усе
David C. McCasland

Давид Маккасланд

Давид Маккасланд почав писати для “Хліб Наш Насущний” у 1995 році. Він також співпрацює з телепрограмою “День Вікдриттів” – робить відео з історіями християн, чиє життя й служіння надихають інших. Є автором книг: “Освальд Чеймберс: відданий Богу” і “Ерік Лідделл: Чисте Золото”. Давид та його дружина Луанн живуть в Колорадо Спрінгс (штат Колорадо). Мають чотирьох доньок і шістьох онуків.

Статті Давид Маккасланд

Більше ніж герой

В той час, як фани “Зоряних війн” по всьому світі чекають на вихід восьмого епізоду “Останні джедаї” , експерти продовжують аналізувати чудовий успіх цієї саги, що появилась ще у 1977 році. Журналіст Френк Палотта сказав, що “Зоряні Війни” відображають прагнення багатьох “нової надії та перемоги сил добра в часи, коли світ потребує нових героїв”.

Сила співчуття

Одягніть “віковий костюм R70i” і ви відразу відчуєте себе на 40 років старшими; відчуєте, що таке поганий зір, слабкий слух і обмеженість у пересуванні. Цей стимулятор був створений для того, щоб допомогти доглядальницям краще розуміти своїх пацієнтів. Джеффрі Фулер – кореспондент журналу “Уолл Стріт” – вдягав цей стимулятор. Після чого він написав: “Незабутній, в деяких моментах гнітючий досвід, який не лише проливає світло на процес старіння, але й демонструє, як обладнання віртуальної реальності може вчити співчуттю і формувати сприйняття світу навколо нас”.

Кленове насіння

Коли наші діти були ще малими, то полюбляли ловити насіння, що падало з сусідського клена. Кожне зернятко було схоже за формою на крило. Пізньою весною ці зернята зривались із дерева і летіли донизу, кружляючи наче лопаті гелікоптера. Однак насінини були призначені не для літання, а для того, щоб впасти на землю і потім дати життя новим деревам.

Скільки ж більше!

У жовтні 1915 року під час Першої Світової війни Освальд Чеймберс прибув до навчального військового табору неподалік Каїра, щоб у якості капелана нести служіння серед британських солдатів. Коли він об’явив про вечірнє служіння, 400 чоловік заповнили палатку, щоб послухати проповідь на тему “Яка користь від молитви?” Пізніше, маючи індивідуальні бесіди із солдатами, що посеред війни намагались знайти Бога, Освальд часто цитував слова Ісуса з Євангелії від Луки: “Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?”

Анонімність

Статтю Джейн Йолен “Стати анонімом” я ще багато років тому вирізала з газети “Письменник”. Цю вирізку я часто читала, через що вона вже доволі потерта і пом’ята. “Найкращі автори, – стверджувала Джейн, – це насправді ті, які в глибині душі прагнуть анонімності (щоб у рядку, де мають стояти їхні прізвища, було пусто). Вони розуміють, що найголовніше – то історія, а…

Розкриття таємниць

Я завжди насолоджувався розумом та проникливістю творця коміксів “Горішки” Чарльза Шульца. В одній із нарисованих ним книг дія відбувається в церкві. На малюнку зображений юнак, який тримає в руках Біблію і говорить по телефону другу: “Гадаю, я зробив один із перших кроків на шляху розгадування таємниць Старого Заповіту… Я почав його читати”.

Зустріч з камінцями

Після століть війн та руйнувань сучасний Єрусалим відбудований буквально на власних руїнах. Коли ми сім’єю відвідали це місто, то вирішили пройти шляхом Віа Долороса (Скорбна Путь) – згідно з переказами, саме цим маршрутом Ісус крокував до місця страти. День був спекотний, тож ми вирішили трішки перепочити – зайшли до прохолодного підвального приміщення в Монастирі Сестер Сіону. Там мене зацікавила стародавня бруківка, що її викопали під час нещодавнього будівництва. На кожному камінці були сліди гри, якою у вільний час розважалися римські воїни.

Дзвінок

Раніше я багато й часто подорожував і зупинявся на нічліг в різних містах. Перебуваючи в готелях, я завжди замовляв ранкову побудку, хоча і мав при собі кишеньковий будильник. Різкий дзвінок допомагав мені вранці відірвати голову від подушки, щоб далі продовжувати свій шлях.

Одяг за сезоном

Відірвавши ярлик від нового зимового одягу, який щойно купив, я побачив на його зворотній стороні напис, що змусив мене посміхнутись:

Дивись на диригента

Всесвітньо відомий віолончеліст Джошуа Белл дуже незвичним способом керує камерним оркестром Академії Святого Мартіна, що складається із 44 музикантів. Замість того, щоб розмахувати диригентською паличкою, він керує оркестром за допомогою своєї скрипки роботи Страдиварі. Під час інтерв’ю для радіо у штаті Колорадо він сказав: “Навіть коли я граю, я можу робити всі необхідні вказівки, посилати потрібні сигнали, які лише вони, музиканти, можуть зрозуміти. Вони знають значення кожного маленького нахилу моєї скрипки, кожного малопомітного підняття моєї брови й отримують інформацію, споглядаючи, як саме я рухаю смичком. Вони розуміють, якого звуку я чекаю від оркестру”.