Молодці!
Школа, у якій мій син Брайан працює футбольним тренером, програла в запеклій битві на чемпіонаті штату. Їхні суперники залишалися непереможними вже протягом останніх двох років. Я відправив Брайану повідомлення зі словами підтримки, на що отримав лаконічну відповідь: “Діти змагалися!”
Божа воля
Слід зазначити, що Божу волю іноді складно виконувати. Він спонукає нас до правильних учинків. Господь закликає нас із терпінням переносити труднощі, любити неприємних людей, дослухатися до Його голосу всередині нас, робити те, що ми б ніколи не зробили. Отже, нам треба щодня казати своїй душі: “Слухай уважно. Мовчи і роби те, до чого закликає Господь Ісус”.
Солодкі пахощі Христа
Я був знайомий із фермером, який жив неподалік міста Ломета в штаті Техас. Його двоє онуків були моїми найкращими друзями. Ми всі разом із ним ходили по місту і спостерігали, як він купував необхідні речі та спілкувався зі знайомими йому людьми. Йому були відомі всі їхні імена та історії. Він зупинявся то тут, то там, аби спитати про здоров’я хворої дитини чи про вирішення проблем зі шлюбом, щоб підбадьорити людей. Він також міг процитувати біблійний вірш чи помолитися, якщо це було доречно. Я ніколи його не забуду. Він був особливий. Він нікому не нав’язував свою віру, однак, здавалося, що все одно лишав її слід.
Справжнє християнство
Багато років тому я подав заявку на посаду в християнській організації, і мені вислали перелік правил, пов’язаних із вживанням алкоголю, курінням та окремих видів розваг. У листі пояснювалося: “Від своїх співробітників ми очікуємо християнської поведінки”. Я погоджувався з цим переліком, бо з певних причин, у своїй більшості непов’язаних з вірою, я не робив ці речі, однак подумав: “Чому в них немає переліку вимог не бути зарозумілими, нечутливими, жорстокими, духовно байдужими та критичними? Жодна з цих вимог не вказана”.
Прагнення вашого життя
Одного разу ввечері я, моя дружина та ще двоє друзів йшли гірською стежкою. Стежина була вузькою з крутими схилами з обох боків.
Прийняті
Біля мене сидить мій старий пес і кудись дивиться вдалечінь. Про що він думає? Точно знаю, що він не думає про смерть, бо собаки цього не розуміють. Тварини не думають про майбутнє життя. Однак ми думаємо. Яким би не був наш вік, стан здоров’я або фінансовий стан, усі ми інколи замислюємося про смерть, бо в нас, на відміну від тварин, є розуміння (Пс. 48:21). Ми знаємо, що помремо, і нічого з цим не можемо вдіяти. “Жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові” (в. 8). Немає таких грошей, які б могли врятувати нас від смерті.
Займайтесь своїми справами
Одного разу ми з сином Джошем ішли гірською стежиною, як раптом помітили хмару пилу, що здіймалася в повітря. Ми підкралися і побачили борсука, який рив собі нору. Він з головою занурився в дірку, риючи передніми лапами землю, а задніми – викидаючи її назовні. Борсук настільки захопився своєю працею, що не почув нас.
Не настільки вже й дивовижний чарівник країни Оз
У казці “ Дивовижний чарівник країни Оз ” дівчинка Дороті, опудало Страшило, Бляшаний Лісоруб і Лякливий Лев повертаються до Чарівника з мітлою Лихої Відьми Заходу. За це він обіцяв їм виконати чотири бажання: повернути Дороті додому, дати розум опудалу Страшилу, серце – Бляшаному Лісорубу і сміливість – Лякливому Леву. Однак тепер він каже їм прийти завтра.
Результати залиште Богу
Кілька років тому мене запросили виступити перед студентами в університетському гуртожитку. Хлопці були відомі своєю хуліганською поведінкою, тому я покликав на допомогу друга. Коли ми прийшли, виявилося, що студенти перебувають у святковому настрої з нагоди перемоги їхньої команди у футбольному чемпіонаті. Під час вечері в залі панував хаос. Нарешті староста оголосив: “Тут є два хлопці, які хочуть розказати нам про Бога!”
Хіба ми щось значимо?
Я вже декілька місяців листувався з молодим чоловіком, який глибоко розмірковував про віру. Одного разу він написав: “Ми не більше ніж крихітні, мініатюрні і нескінченно малі цятки на часовій шкалі історії. Хіба ми щось значимо?”
Чергова невдача
У минулому, коли я ще проповідував, вранці в неділю я нерідко почував себе незручно. Протягом минулого тижня я був не кращим чоловіком та батьком. Мені здавалося, що перш ніж Бог використає мене, я повинен досягти певного рівня праведності. Тому я подумки обіцяв сьогодні виголосити проповідь, а наступного тижня вести себе краще.
Вірний до самих жнив
Моя знайома планувала провести в парку захід і запросила взяти в ньому участь усіх місцевих дітлахів. Вона раділа можливості поділитися своєю вірою з іншими людьми.
Незручне становище
Виступаючи перед викладачами, студентами і друзями на святі з нагоди п’ятдесятиріччя семінарії, я відчув себе надзвичайно приниженим. Підійшовши до кафедри зі своїми записами, я подивився на людну аудиторію. Мою увагу привернули поважні професори в академічних мантіях, які сиділи в першому ряду і виглядали дуже серйозними. Я одразу втратив самовладання. Стисло горло; здавалося, мій язик діяв окремо від мозку. Глянувши в конспект, я пробурмотів декілька речень, а потім почав імпровізувати. Не розуміючи, де саме перебуваю у своїх записах, я почав бездумно гортати сторінки, водночас продовжуючи говорити нісенітницю, яка спантеличила всіх присутніх. Якимось чином я завершив свій виступ, вернувся до свого стільця і потупив погляд. Мені хотілося померти.
Не поспішайте
Ми з батьком валили дерева, а потім пиляли їх поперечною дворучною пилкою. Будучи молодим та енергійним, я намагався вдавлювати пилку в колоду. “Не поспішай, – казав мій батько. – Нехай пилка сама працює”.
Лісоруб
Під час навчання в коледжі я підробляв тим, що колов, складав, продавав і доставляв дрова. Робота була важка, тому я від душі співчуваю бідолашному лісорубу з історії, що записана в 6-му розділі Другої книги царів.