Наші автори

Переглянути усе
David H. Roper

Давид Роупер

Давид Роупер понад 30 років ніс служіння пастора, а тепер керує служінням “Айдахо Маунтін” – центром духовно-моральної реабілітації пасторів та їхніх дружин. Давид полюбляє рибалення, туризм, і прогулянки з дружиною Керолін біля річки. Його улюблений книжковий герой – маленьке мишеня Ріпічіп з “Хронік Нарнії” Клайва Льюїса, що всіх надихає на мужність. А улюблений біблійний герой Давида – Калев, незламний старий святий, хто ніколи не здавався і “дерся вгору” до самої смерті.

Статті Давид Роупер

Граючи з радістю

Один із наших синів, Брайєн, працює шкільним тренером по баскетболу. Одного року, коли його команда брала участь у баскетбольному турнірі в штаті Вашингтон, його запитали: “Чи розраховуєте ви на перемогу цього року?” Напруження відчували і гравці, і тренери, тому гаслом Брайєна було: “Грай із радістю!”

Прийдіть та отримайте!

Визирнувши за виноградну огорожу, що оточувала наше подвір’я, я побачив людей у парку, які займалися спортом. Вони бігали, стрибали, присідали та робили різні вправи. “Я також це робив, коли був сильніший” , – подумав я. І мене охопила хвиля незадоволення.

Не так, як вчора

Коли наш онук Джей був ще дитиною, батьки на день народження подарували йому нову футболку. Він одразу її одягнув і цілий день гордо носив. Наступного ранку, коли він знову одягнув ту саму футболку, батько його запитав: “Джей, ти радієш цій футболці?” “Не так, як вчора”, – відповів Джей.

Щось потрапило у вухо

Казковий герой Вінні Пух колись сказав знамениті слова: “Якщо здається, що співбесідник тебе не слухає, будь терплячим. Можливо, йому щось потрапило у вухо”.

Велике пробудження

Маю дорогі для мене спогади посиденьок в гостях у друзів, коли наші хлопчики були ще малі. Дорослі спілкувались до опівночі, в той час як мої діти, втомлені від ігор, згорнувшись клубочком, засинали на дивані або кріслах. Коли наставав час їхати додому, я брав на руки своїх хлопчиків, ніс їх до машини і обережно клав на заднє сидіння. Після приїзду я знову брав їх на руки, клав на ліжко, цілував і вимикав світло. Вранці вони прокидались, але вже дома.

Пригоди на сінокосі

У свої студентські роки я влітку працював на ранчо в Колорадо. Одного вечора я, втомлений і спраглий після довгої денної праці на сінокосі, заїхав трактором у двір господаря. Бажаючи показати свою вправність, я повернув руля різко вліво, натиснув на ліві гальма і розвернув трактор на місці.

Батьки і діти

Мій татко був хорошим батьком, і я в багатьох відношеннях був слухняним сином. Але я був закритим для батька, через що у значній мірі позбавляв його радості.

Досконаліші, ніж раніше

Розповідають, що одного разу шотландські рибаки, які цілий день ловили лосося, ввечері зібралися у заїжджому дворі. Один із них, показуючи руками розмір спійманої рибини, збив рукою келих зі столу, і той розбився об стіну, залишивши на штукатурці велику пляму. Чоловік вибачився перед господарем і запропонував відшкодувати збитки. Але раптом якийсь чоловік, що сидів поруч, сказав: “Не хвилюйтесь”. Підвівшись, він дістав зі своєї сумки необхідне приладдя й почав малювати навколо потворної плями. Поступово перед усіма почала вимальовуватися голова величного оленя. Тією людиною був сер Едвін Генрі Ландсир, відомий шотландський художник.

Незмінне щастя

Ми часто чуємо, що щастя – то результат наших намагань будувати життя по-своєму. Однак це неправда. Така філософія веде до внутрішньої порожнечі, тривог і душевного болю.

Такі ж грішники, як і ми

Одна моя знайома на ім’я Едіт розповіла мені про той день, коли вона вирішила слідувати за Ісусом.