Наші автори

Переглянути усе
John Blase

Джон Блейз

Джон уже мав десятирічний досвід проповідника, коли вирішив писати й видавати свої вірші. Сьогодні він працює редактором-консультантом у видавництві “Уотер Брук Малтномах Паблішерс”, що знаходиться в місті Колорадо Спрінгс (штат Колорадо). І хоча Джон зараз проживає на заході, він в душі відчуває себе мешканцем півдня. Серед його книг: “Ювілей: знай, як втримати їх (вірші)”, “Гра батьківства – високі ставки”, “Зворушливе чудо: захват та благоговіння Різдва”, “Лише благодать: мемуари Рагамаффіна”. Джон стверджує, що він – щасливчик, тому що має прекрасну дружину і трьох дітей, схожих на свою матір.

Статті Джон Блейз

Любити, як Ісус

“Й ого всі любили”, – так описували Дона Джузеппе Берарделлі з італійського міста Казніго. Дон був улюбленим чоловіком, який їздив по місту на старенькому мотоциклі і завжди починав вітання словами: “Мир і добро”. Він невтомно працював заради добра інших. Однак у останні роки життя в нього виникли проблеми зі здоров’ям, які посилились, коли він інфікувався коронавірусом. У відповідь на це громада придбала для нього кисневий апарат. Втім коли його стан став важким, він відмовився від дихального апарату, вирішивши натомість віддати його молодшому пацієнту, який його потребував. Почувши про його відмову, ніхто не здивувався, бо це було просто в його характері.

Звернення до Бога

У своїй книзі “Усиновлення до життя” доктор Рассел Мур розповідає, як вони із сім’єю їздили до дитячого будинку, щоб усиновити дитину. У залі для немовлят стояла незвичайна, моторошна тиша. Малята в ліжечках не плакали, бо до них все одно ніхто не підходив.

Який Друг!

Минули роки, відтоді як мій давній друг і я бачили один одного. За той час у нього діагностували рак, і він розпочав лікування. Несподівана подорож до його штату надала мені можливість знову з ним зустрітись. Увійшовши до ресторану, я побачив його, і наші очі наповнилися слізьми. Як давно ми не сиділи ось так в одній кімнаті, і тепер загроза смерті нагадала нам про швидкоплинність життя. Наша давня дружба була наповнена пригодами, пустощами, сміхом, втратами та любов’ю. У нас було стільки любові, що в наших очах виднілися сльози, коли ми дивились один на одного.

Наш притулок

Давним-давно тут бродили череди бізонів. За бізонами по преріях кочували індіанці. Потім сюди прийшли поселенці зі своїми стадами та спробували обробляти землю. Пізніше, після японської атаки на Перл-Харбор і вступу США в Другу світову війну, цю місцевість використовували для хімікатів, а ще пізніше – для знищення зброї часів холодної війни. Але потім тут виявили гніздування лисих орлів. Так з’явився Національний заповідник дикої природи “Арсенал Скелястих гір” – шість тисяч гектарів прерій, боліт та лісів на північний схід від Денвера (штат Колорадо). Сьогодні це один із найбільших заповідників у країні – безпечний, захищений дім для понад трьохсот видів тварин, від чорноногих тхорів до нічних сов, лисих орлів і, як ви можливо здогадалися, бізонів.

Будьте на зв’язку

Відома дитяча письменниця Мадлен Л’Енгл взяла за правило раз на тиждень дзвонити матері. Коли та досягла похилого віку, дочка почала дзвонити ще частіше, “просто аби бути на зв’язку”. Так само Мадлен любила, коли її власні діти дзвонили їй. Іноді були довгі розмови на важливі теми. А іноді дзвінок здійснювався тільки для того, щоб переконатися, що все гаразд. У своїй книзі “Ходіння по воді” Мадлен писала: “Добре, якщо діти підтримують зв’язок із нами. Ще краще, якщо всі діти Божі підтримують зв’язок із Небесним Отцем”.

Води підбадьорення

Я називаю це “зеленим дивом” і спостерігаю за ним щовесни ось уже п’ятнадцять років. Після зими трава у нашому дворі стає бура та запорошена. Випадковому перехожому вона може здатися загиблою. Сніг у штаті Колорадо випадає лише в горах, а на рівнинах клімат спекотний і навіть посушливий. Але кожної весни в кінці травня я вмикаю полив. Вода не б’є струмком, а тече повільно, постійно зволожуючи ґрунт. Через декілька тижнів бурий та сухий газон стає зеленим та пишним.

А Я вам кажу

“Я знаю, що вони говорять. А я тобі кажу…” В дитинстві я тисячу разів чув цю фразу від своєї матері. Контекстом завжди був тиск з боку ровесників. Вона намагалася навчити мене не йти за натовпом. Я вже давно не хлопчик, однак бажання піти за натовпом ще й досі з’являється. Нинішнім прикладом слугує наступна фраза: “Оточуйте себе лише позитивними людьми”. І тут нам варто поставити питання: “А чи узгоджується це з вченням Ісуса Христа?”

Боже переслідування

Одного разу я йшов по вулиці, а десь за квартал від мене йшов інший чоловік. У його руках було декілька пакетів. Раптом він спіткнувся і впав. Перехожі допомогли йому піднятись і зібрати розкидані речі. Втім дещо вони не помітили – гаманець, який лишився на тротуарі. Я підняв його і побіг за незнайомцем, аби віддати йому цю, безумовно, важливу річ. “Сер! Сер!” – кликав я і, нарешті, привернув його увагу. Він повернувся якраз у ту мить, коли я до нього підбіг. Ніколи не забуду його погляд, в якому подив змінився на радісну вдячність.

Думки і молитви

“Ти будеш у моїх думках та молитвах”. Якщо ви чули ці слова, у вас, імовірно, виникало питання в щирості цієї людини. Однак ви б ніколи не сумнівались, якби ці слова вам сказала Една Девіс. У маленькому містечку кожен знав про жовтий блокнот “міс Едни”, у якому кожний рядок на кожній сторінці був заповнений різними іменами. Щоранку похилого віку жінка вголос молилась Богу за всіх, хто записаний у її блокноті. Не кожний в її переліку отримував такі відповіді на молитви, які б хотів отримати, втім дехто з цих людей свідчив на її похороні, як відчував у своєму житті Божу дію, і приписував це щирим молитвам міс Едни.

Дивіться на плід

“Будь ласка, справжня людина, встаньте”. Ця знайома фраза звучить у кінці кожного епізоду телегри “ Сказати правду ”. Чотири знаменитості ставлять запитання трьом людям, які позиціонують себе, як одна й та сама людина. Звичайно, двоє з них лише вдають це. І треба розпізнати серед трьох справжню людину, про яку йде мова. В одному з епізодів знаменитості намагалися розгадати “справжнього Джонні Маркса”, який написав слова до пісні “Рудольф, червононосий олень”. Знаменитостям було складно зрозуміти, хто є хто, навіть поставивши гарні запитання. Підставні особистості спотворювали правду, що робилося заради розваги телеглядачів.

Нам потрібна допомога Ісуса

Настав день, коли я зрозумів, що мій батько не є незламним. Ще з дитинства пам’ятаю, яким він був сильним та рішучим. Але коли я став дорослим, він травмував собі спину, і я усвідомив, що він все ж таки смертна людина. У той період я допомагав батьку приймати ванну, одягатися і навіть підносити склянку води до рота. Для нього то було дуже принизливо. Втім після декількох спроб робити все самостійно він, зрештою, визнав: “Без твоєї допомоги я нічого не можу зробити”. Згодом батько відновився, однак той досвід надав нам обом важливий урок. Ми потребуємо один одного.

Розкажіть домашнім про віру

“Бо нема місця кращого, ніж рідний дім. Бо нема місця кращого, ніж рідний дім”. Ці незабутні слова, промовлені дівчинкою Дороті з казки “ Чарівник Країни Оз ”, відображають прийом розповіді, використаний у численних історіях, серед яких: “ Зоряні в ійни” та “ Король Лев ”. Він називається “шляхом героя”. Пересічна людина живе звичайним життям, як раптом опиняється перед можливістю стати частиною надзвичайної пригоди. Персонаж залишає дім і подорожує до іншого світу, де на нього чекають різні випробування, а також помічники та лиходії. Якщо він героїчно проходить усі випробування, то повертається додому з багатьма історіями і зі здобутою мудрістю. Останнє дуже важливе.

Отче наш

Зазвичай кожного ранку я повторюю Молитву Господню, бо не готовий до початку нового дня, допоки не занурю себе в її слова. Нещодавно я встиг промовити лише два слова: “Отче наш”, як раптом задзвонив мій телефон. Мене це здивувало, бо годинник показував 5:43 ранку. Здогадуєтесь, хто дзвонив? На екрані телефона висвітилося слово “Тато”. Однак дзвінок швидко припинився, що я й не встиг відповісти. Я зрозумів, що батько просто помилився. Випадковий збіг? Можливо, однак я вірю, що ми живемо у світі, переповненому Божою милістю. У той день мені потрібне було нагадування про присутність мого Небесного Отця.

Одкровення і запевнення

У 2019 році було декілька дуже креативних повідомлень про стать очікуваної дитини. У липні з’явилося відео, на якому автомобіль випускає блакитний дим, що означало: “Буде хлопчик!” У вересні з невеликого літака в Техасі вилили сотні літрів рожевої води, аби оголосити: “Буде дівчинка!” Однак було ще одне “повідомлення”, яке розкрило важливі речі про світ, у якому ці діти зростатимуть. У кінці 2019 року на веб-сайті YouVersion було вказано, що найбільш вживаним віршем року в онлайн і мобільному біблійному додатку був текст із Послання до филип’ян: “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою” (Фил. 4:6).

Голос Отця

Нещодавно помер батько мого друга. Коли він захворів, його стан почав стрімко погіршуватися, і за лічені дні він помер. У мого друга завжди були тісні стосунки з батьком, втім все одно ще було багато непоставлених запитань, незнайдених відповідей і непроведених розмов. Так багато ще не сказано, а його батько вже пішов у вічність. Мій друг – дипломований психолог. Він знає, як допомагати людям у скорботі, як допомагати іншим проходити крізь ці бурхливі води. Втім мені він сказав: “Інколи мені просто треба почути голос батька, запевнення в його любові. Це завжди мало для мене велике значення”.