Наші автори

Переглянути усе
Kirsten Holmberg

Кірстен Холмберг

Кірстен Холмберг – авторка, спікер, мати, дружина, послідовниця Христа і просто хороший друг. Вона щиро радіє кожній цій ролі, бо в різні періоди життя принаймні одна з цих ролей здавалась неможливою. Батько Кірстен помер, коли їй було лише дев’ять років. Тоді вона вирішила відвернутись від Бога, Хто попустив її зазнати такої гіркої втрати. Після 13 років відчуття гніву на Бога й смутку, Кірстен нарешті скорилась перед Ним і знайшла зцілення для своєї душі. У 1995 році вона вийшла заміж за Майка (місто, Боулдер, штат Колорадо). Тепер вони живуть біля міста Бойсе (штат Айдахо), де виховують разом дітей. Дорогоцінні моменти вільного часу, який можна викроїти в календарі, Кірстен найчастіше витрачає на читання, біг, фотографування або на чашечку кафи з подругою.

Статті Кірстен Холмберг

Наближені

Пандемія коронавірусу ускладнила систему доступу до банківської комірки. Тепер, щоб узяти щось зі своєї комірки, я маю призначити зустріч, сповістити про час свого прибуття, аби мене впустили до банку, показати свій паспорт та підпис, а потім чекати, коли призначений банкір проведе мене до сховища. Вже у сховищі за мною знову зачиняються важкі двері, допоки я не візьму в металевому сейфі те, що мені потрібно. Якби я не виконувала всі ці інструкції, то не отримала б доступ до комірки.

Віртуальна присутність

Із поширенням коронавірусу у світі експерти з питань здоров’я радили збільшувати фізичну дистанцію між людьми, аби стримувати розповсюдження інфекції. У багатьох країнах громадян закликали до самоізоляції. Одні працівники переходили на формат віддаленої роботи, а інші взагалі втрачали роботу. Я, як і багато інших, брала участь у житті церкви та в малих групах за допомогою цифрових платформ. Попри фізичну віддаленість один від одного, ми практикували нові форми єднання.

Я хочу залишитись!

Вони йшли до своєї машини, як раптом Зандер вислизнув із рук матері і відчайдушно побіг у напрямку до церковних дверей. Він не хотів від’їжджати! Мати побігла за ним і намагалася схопити його. Коли вона нарешті спіймала чотирирічного Зандера, той почав плакати і простягати до церкви руки, у той час як вони від неї віддалялися.

Дзвоніть у дзвони

Після тридцяти курсів хіміотерапії Дарла нарешті вилікувалася від раку. Вона дуже хотіла за традицією лікарні, у якій лікувалася, подзвонити у дзвоник, який символізував кінець лікування і знаменував повне зцілення від раку. Дарла з такою жагою дзвонила у дзвоник, що відірвала від нього мотузок! Дзвінкий і радісний сміх пронісся по всій лікарні.

Незріла віра

Іноді підлітковий вік є одним з найтяжчих періодів у житті як для батьків, так і для дітей. У своєму підлітковому прагненні відокремитися від матері я відкрито відкидала її цінності і правила, вважаючи, що все це зробить мене нещасливою. З часом ми дійшли згоди стосовно тих питань, однак у той період наші стосунки були дуже напруженими. Мати, безсумнівно, засмучувалася через мою відмову дослухатися до її мудрих порад, розуміючи, що вони зберегли б мене від непотрібного емоційного і фізичного болю.

Велика біблійна історія

Відкривши ящик із замовленими вітражами, Колін замість очікуваного набору фрагментів виявив готові вікна. Відстеживши історію вікон, він дізнався, що їх вийняли з церковної будівлі під час Другої світової війни, щоб вітражі не постраждали від бомбардувань. Колін був у захваті від якості роботи і від того, як фрагменти становили прекрасне зображення.

Виявляючи благодать до інших

Перед тим, як ми усиновили хлопчика, перші роки свого життя він провів у дитячому будинку. Забираючи дитину додому, ми попросили його зібрати свої речі. На жаль, у нього не було нічого. Ми переодягли його в нові речі, які привезли з собою, а також залишили одяг для інших дітей. Мені було дуже прикро, що в нього нічого не було, втім, я раділа, що тепер ми зможемо забезпечити його фізичні та емоційні потреби.

Суть нашого свідоцтва віри

Алан звернувся до мене за порадою, як подолати страх публічних виступів. У нього, як і в багатьох людей, починало калатати серце, пересихало в горлі та червоніло обличчя. Логофобія – один із найпоширеніших соціальних страхів людей. Дехто навіть жартує, що боїться публічних виступів більше за смерть! Намагаючись допомогти Алану подолати страх поганого виступу, я запропонувала йому зосереджуватися на суті послання, а не думати про те, наскільки добре він його передає.

Рухаючись до духовної зрілості

У нещодавньому опитуванні респондентів просили назвати вік, коли вони, на їхню думку, стали дорослими. Ті, які вважали себе дорослими, вказували на особливі вчинки, як на доказ цього статусу. Найпоширенішою ознакою “дорослішання”, на думку респондентів, була можливість заробити стільки, щоб придбати собі дім. Деякі також говорили, що відчули себе дорослими, коли стали кожен день готувати вечерю і самостійно ходити до лікаря. Були й гумористичні відповіді, наприклад, їсти фаст-фуд замість повноцінного обіду чи суботніми вечорами залишатися вдома і нікуди не ходити.

Райдужне сяйво

Під час походу в гори Едріан опинився серед низьких хмар. Позаду нього світило сонце. Він подивився вниз і побачив не лише свою тінь, але і яскраве сяйво, відоме як Брокенський привид. Це явище нагадує райдужне сяйво, що колом охоплює тінь людини. Воно виникає тоді, коли від нижніх хмар відбивається сонячне світло. Едріан назвав це “чудовим переживанням”, від якого він перебував у неймовірному захваті.

Зі співом втішається нами

Молодий батько тримав на руках свого маленького сина, співаючи йому пісню і колишучи його. У немовляти були вади зі слухом, і воно не могло почути ані мелодії, ані слів. Однак батько все одно співав, виявляючи свою любов до сина. У нагороду за його зусилля хлопчик радісно посміхнувся.

Багажна діяльність

Карен, учителька середньої школи, вигадала вправу “обмін багажем”, яка мала навчити її учнів краще розуміти один одного. Під час таких занять учні писали про свій емоційний багаж, який вони носили. Потім вони анонімно ділилися своїми записами з іншими. Це допомогло учням глибше розуміти труднощі своїх однокласників. Часто вони отримували чуттєві відповіді від своїх ровесників. Відтоді в класній кімнаті панувало глибше відчуття взаємоповаги між підлітками, які тепер проявляли емпатію один до одного.

Важливість відпочинку

Якщо хочете жити довше, беріть відпустку! Через сорок років після проведеного раніше дослідження серед чоловіків-керівників середніх років, кожен з яких мав ризик серцевої хвороби, дослідники в Гельсінкі (Фінляндія) знову обстежили учасників експерименту. В результаті було виявлено дещо несподіване, що не входило у сферу первинних інтересів учених: тривалість життя серед тих, хто регулярно виїжджав у відпустку, була значно вищою.

Дивлячись вгору

Полуничний кальмар живе на дні океану, куди ледве проникає сонячне світло. Цей кальмар має очі різного розміру – з часом ліве око стає майже вдвічі більшим від правого. Науковці дійшли висновку, що менше праве око кальмар використовує для того, щоб дивитися вниз у темні водні глибини, а більше ліве око – щоб дивитися вгору в напрямку до сонячного світла.

Бігти, щоб сповістити

Сучасний марафон пов’язаний з історією про грецького посланця Фідіппіда. За легендою, в 490 році до Р. Х. він пробіг близько двадцяти п’яти миль (більше сорока кілометрів) від Марафону до Афін, аби сповістити про перемогу греків над персами. Тепер люди долають марафон заради власного задоволення від спортивного досягнення. Однак мета Фідіппіда була важливішою – кожен його крок був кроком до радісної звістки співвітчизникам про перемогу!