Наші автори

Переглянути усе
Kirsten Holmberg

Кірстен Холмберг

Кірстен Холмберг – авторка, спікер, мати, дружина, послідовниця Христа і просто хороший друг. Вона щиро радіє кожній цій ролі, бо в різні періоди життя принаймні одна з цих ролей здавалась неможливою. Батько Кірстен помер, коли їй було лише дев’ять років. Тоді вона вирішила відвернутись від Бога, Хто попустив її зазнати такої гіркої втрати. Після 13 років відчуття гніву на Бога й смутку, Кірстен нарешті скорилась перед Ним і знайшла зцілення для своєї душі. У 1995 році вона вийшла заміж за Майка (місто, Боулдер, штат Колорадо). Тепер вони живуть біля міста Бойсе (штат Айдахо), де виховують разом дітей. Дорогоцінні моменти вільного часу, який можна викроїти в календарі, Кірстен найчастіше витрачає на читання, біг, фотографування або на чашечку кафи з подругою.

Статті Кірстен Холмберг

Кольори надії

Одинадцятого вересня 2023 року, у двадцять другу річницю атак на Сполучені Штати, небо над Нью-Йорком прикрасила приголомшлива подвійна веселка. Це місто, де були розташовані колишні вежі-близнюки, зазнало найбільших втрат від тих терактів. Минуло понад два десятиліття після тих подій, і ця подвійна веселка принесла відчуття надії та зцілення тим, хто був там, аби її побачити. Відео зафіксувало той момент, коли веселка, здавалося, виходила саме з того місця, де раніше стояв Всесвітній торговий центр.

Бути “завершувачами” у Христі

Барбара померла, так і не встигнувши закінчити светр, який вона в’язала для свого правнука Ітана. До справи приєдналася організація, яка об’єднує волонтерів-рукодільниць – “завершувачів” – з тими, чиї близькі пішли з життя, не закінчивши при цьому свої проєкти. “Завершувачі” з любов’ю вкладають свій час та вміння, аби закінчити справу, яка принесе втіху тим, хто в скорботі. Бог призначив “завершувача” і для праці Іллі. Пророк був самотнім і зневіреним через те, що ізраїльтяни відкидали Божий завіт і вбивали пророків. У відповідь на це Бог сказав Іллі: “Єлисея… помажеш на пророка замість себе” (1 Цар. 19:16). Це гарантувало, що праця проголошення Божої істини триватиме й після Іллі.

У шоколадній пастці

Двоє робітників на кондитерській фабриці “Mars” у Пенсильванії впали у великий чан із шоколадом. Це може здатися початком гуморески і, можливо, чудової халепи для любителів шоколаду! Але чоловіки – хоч і не постраждали – були по пояс у шоколаді і не могли вибратися самотужки. Зрештою, рятувальникам довелося вирізати отвір у боці чана, аби дістати їх звідти.

Надія на зцілення

У людей, паралізованих внаслідок травм спинного мозку, з’явився новий привід для надії. Німецькі дослідники знайшли спосіб стимулювати ріст нервових клітин для відновлення сполучень між м’язами та мозком. Відновлення частин тіла дозволило паралізованим мишам знову ходити. Тестування продовжиться, щоб визначити, чи є ця терапія безпечною та ефективною для людей.

Радість і мудрість

Щовесни в Японії солодко пахучий цвіт сакури заливає всю країну вишуканими блідими та яскравими рожевими барвами, тішачи почуття як мешканців, так і туристів. Короткочасність цвітіння культивує в японців гостре усвідомлення того, що треба насолоджуватись красою та ароматом, поки вони тривають. Японці називають цю свідому насолоду чимось, що швидко змінюється, “моно-но аваре”.

Співаючі долини

Я часто ласкаво жартую зі своєю свекрухою стосовно її здатності розмовляти зі своїми собаками. Вона з любов’ю та розумінням реагує на їхній гавкіт. Можливо, тепер вона і власники собак у всьому світі також будуть прислухатися до сміху своїх чотирилапих друзів, бо вчені виявили, що багато тварин, включаючи собак, корів, лисиць, тюленів і папуг, мають “вокальні ігрові сигнали”, відомі як сміх. Ідентифікація цих супроводжуючих звуків допомагає відрізнити ігрову поведінку тварини від того, що для людей може виглядати як бійка.

Говорити з Божою допомогою

Зазвичай ніхто не вважає метеликів гучними створіннями. Наприклад, помахи крил одного метелика-монарха практично не чутні, але в мексиканських тропічних лісах, де багато з них починають своє коротке життя, їхні колективні помахи є напрочуд гучними. Коли мільйони метеликів-монархів одночасно махають крилами, це звучить, наче бурхливий водоспад.

Перевага смирення

Як і багато вчителів, Керрі присвячує незліченну кількість годин своїй кар’єрі, часто до пізнього вечора перевіряючи роботи і спілкуючись з учнями та їхніми батьками. Щоб підтримувати ці зусилля, вона покладається на товариськість і практичну допомогу колег. Нещодавнє дослідження, проведене серед освітян, показало, що користь від співпраці зростає, коли ті, з ким ми працюємо, демонструють смирення. Якщо колеги готові визнати свої слабкості, інші відчувають себе в безпеці, ділячись своїми знаннями один з одним та ефективно допомагаючи кожному в групі.

Правильні пріоритети

Ми були знайомі з Ка вже більше року. Він приходив на щотижневі збори нашої малої групи, де ми ділилися тим, що дізналися з Біблії за минулі дні. Якось під час чергової зустрічі Ка згадав, що брав участь в Олімпійських іграх. Згадка була випадковою і залишилася майже непоміченою. Майже... Незабаром я дізнався, що він боровся за бронзову медаль на Олімпіаді! Я не міг зрозуміти, як він не сказав про це раніше. Але наш новий друг так дивився на життя. Хоча спорт і грав для нього важливу роль, були речі, які він вважав набагато важливішими: сім’я, оточення і, головне, віра.

Турбота про нужденних

Батько Філіпа страждав на важкий психічний розлад і пішов із дому, щоб жити на вулиці. Після того, як Сінді та її маленький син Філіп витратили цілий день на його пошуки, Філіп небезпідставно занепокоївся за його благополуччя. Він запитав у матері, чи тепло його батьку та іншим людям без домівок. Отже, вони почали збирати і роздавати ковдри та одяг бездомним людям у тій місцевості. Вже більше десяти років Сінді вважає це справою свого життя, дякуючи своєму сину та глибокій вірі в Бога за те, що вони допомогли їй усвідомити труднощі, пов’язані з відсутністю теплого місця для ночівлі.

Хто я?

Коли я перебувала в команді, яка приймала участь в одному зі служінь, до моїх обов’язків входило запрошувати інших людей приєднатися до нас. Розмовляючи з ними, я казала, що служіння вимагатиме часу і сил. Крім того, потрібно буде взаємодіяти з іншими учасниками, ходити на зустрічі та зв’язуватися по телефону. Від цього в мене виникало почуття, що я нав’язую людям додаткове навантаження, вимагаю від них жертв. Тому відповіді деяких мене приголомшували. “Для мене це буде за честь”, – казали запрошені. Замість того, щоб відмовлятися, вони охоче залучалися до праці, дякуючи Богові за все, що Він зробив у їхньому житті.

Неможливий дар

Я була в захваті, коли знайшла ідеальний подарунок на день народження моєї свекрухи: браслет містив навіть камінь, що відповідав місяцю її народження! Знайти ідеальний подарунок для когось – це завжди величезне задоволення. Але що робити, якщо подарунок, якого потребує людина, не можна купити. Багато хто з нас хотів би подарувати комусь душевний спокій, відпочинок або навіть терпіння. Якби ж то все те можна було купити, загорнути в красивий папір та обв’язати стрічкою!

Проєкт “Червона сукня”

Проєкт “Червона сукня” було створено британською художницею Кірсті Маклауд і представлено в музеях та художніх галереях усього світу. Протягом тринадцяти років вісімдесят чотири клаптики бордового шовку подорожували різними країнами, де над ними працювали понад триста жінок (і кілька чоловіків), вишиваючи складні візерунки. Потім із цих шматочків було створено сукню, що зберігає в собі історію майстринь і майстрів, більшість із яких живуть у безвісності та злиднях.

Фестивалі поклоніння

Участь у масштабному заході може змінити нас несподіваним чином. Після спілкування з понад 1200 людьми під час багатоденних зібрань у Великобританії та США дослідник Деніел Юдкін та його колеги дійшли висновку, що великі фестивалі можуть змінити наші моральні орієнтири і навіть вплинути на готовність ділитися власними ресурсами з іншими. Згідно з дослідженням, 63% відвідувачів отримали на фестивалі “трансформаційний” досвід, який також надав їм відчуття більшої пов’язаності з людством і бажання виявляти більше щедрості до друзів, родини і навіть до абсолютно незнайомих людей.

Шоколадний сніг

Якось жителі швейцарського Ольтена з подивом побачили, що з неба падають шоколадні пластівці. Незабаром ними було вкрите все місто. Вентиляційна система місцевої шоколадної фабрики дала збій, викинувши в повітря величезну кількість шоколадної стружки і всіявши околиці смачними ласощами.