Наші автори

Переглянути усе
Kirsten Holmberg

Кірстен Холмберг

Кірстен Холмберг – авторка, спікер, мати, дружина, послідовниця Христа і просто хороший друг. Вона щиро радіє кожній цій ролі, бо в різні періоди життя принаймні одна з цих ролей здавалась неможливою. Батько Кірстен помер, коли їй було лише дев’ять років. Тоді вона вирішила відвернутись від Бога, Хто попустив її зазнати такої гіркої втрати. Після 13 років відчуття гніву на Бога й смутку, Кірстен нарешті скорилась перед Ним і знайшла зцілення для своєї душі. У 1995 році вона вийшла заміж за Майка (місто, Боулдер, штат Колорадо). Тепер вони живуть біля міста Бойсе (штат Айдахо), де виховують разом дітей. Дорогоцінні моменти вільного часу, який можна викроїти в календарі, Кірстен найчастіше витрачає на читання, біг, фотографування або на чашечку кави з подругою.

Статті Кірстен Холмберг

Що всередині?

“А ти хочеш побачити що там всередині?” – запитала мене подруга, коли я похвалила старомодну ляльку з тканини, яку своїми маленькими рученятками тримала її донька. Будучи дуже допитливою по своїй природі, я погодилася, бо мені дуже кортіло дізнатися, що ж всередині. Вона повернула ляльку обличчям вниз і розстібнула пришиту блискавку. Зсередини Емілі обережно дістала свій скарб: ляльку з тканини, яку вона мала та любила в роки свого дитинства більш ніж двадцять років тому. “Зовнішня” лялька була просто оболонкою без цього внутрішнього стержня, який надавав їй силу та форму.

Починаючи знову

Після святкування Різдва, в кінці грудня, мої думки навертаються до нового року. В період, коли мої діти на зимових канікулах, коли наш ритм життя трішки уповільнюється, я згадую, що було пережито в минулому році, розмірковую з надією над тим, куди поведе наступний рік. Ті думки інколи сповнені болем та каяттям за вчинені помилки. Але ж перспектива почати новий рік наповнює мене надією та сподіваннями. Я розумію, що маю можливість почати знову, не дивлячись на те, що було в минулому році.

Шинка та яєчня

В одній байці розповідається про свиню й курку, що обговорювали можливість відкрити разом ресторан. Коли мова пішла про меню, курка запропонувала зробити головними блюдами шинку та яйця. Але свиня відразу ж запротестувала: “Ні, дякую. Я б присвятила себе цій справі, але боюсь, що тобі прийдеться керувати рестораном без мене”.

Виправлення

Коли ми привезли із-за океану маленького прийомного сина, я була сповнена бажання виливати на нього всю свою любов. Незважаючи на всі наші великі зусилля та поради спеціалістів, він ріс дуже повільно. Проминуло майже три роки, перш ніж ми довідались, що його організм не сприймає деяких видів продуктів. Коли ми забрали ці продукти з його меню, він лише за кілька місяців додав у зрості декілька дюймів. Я шкодувала, що ми так довго ненавмисне годували його тим, що заважало йому зростати.

Найкращий дарунок

Нещодавно мій чоловік святкував ювілейний день народження. Я багато думала, як найкращим чином вшанувати його в цей особливий день. Багато варіантів я обговорила зі своїми дітьми. Ми прагнули, щоб святкування продемонструвало як важливість нового вікового рубежу для мого чоловіка, так і його велику цінність для нашої родини.

Незрівнянно краще

Мій день народження йде наступного дня після маминого. Коли я була підлітком, то завжди хотіла здивувати її дарунком у межах мого маленького бюджету. Мама з великою вдячністю приймала мої дарунки і наступного дня у відповідь дарувала мені свої. Її дарунки були значно дорожчими за мої. Але вона робила це не з метою затьмарити мої подарунки, а просто благословляла мене зі своїх ресурсів, які набагато переважали мої.

Цілком достатньо

Коли мене й мого чоловіка вперше попросили прийняти домашню групу, я спочатку хотіла відмовитись, бо почувалась неготовою до цього. У нас не було достатньо стільців. Наш будиночок був невеличкий і не міг вмістити стільки людей. Ми не були впевнені, що маємо необхідні навички вести дискусії. Також я хвилювалась, що мене можуть попросити щось приготувати, а я не любила куховарити та й грошей для цього не мала. Але ми хотіли послужити Богу й людям, тому, незважаючи на всі свої страхи, погодились. Протягом наступних п’яти років ми з чоловіком насолоджувались великою радістю, приймаючи у своїй вітальні домашню групу.

Чудесне примноження

В одній дитячій книжці розповідається про бідного хлопчину, Варфоломія, в якого постійно з’являвся капелюх на голові. Коли він зняв капелюха, щоб привітати короля, такий же капелюх відразу виник знову. Це викликало гнів короля, який сприйняв це як неповагу до себе. Варфоломій продовжував знімати з голови капелюх за капелюхом, аж поки його не заарештували. Капелюхи продовжували з’являтись. Вони ставали все більш розкішними, прикрашеними дорогоцінними каміннями, пір’ям екзотичних птахів. П’ятисотий капелюх викликав у короля справжню заздрість. Він великодушно простив хлопцю і купив його капелюха за 500 золотих монет. Нарешті Варфоломій звільнився від капелюха і пішов додому, маючи вдосталь грошей для сім’ї.

Віддай це Богу

Коли я була ще підлітком, моя мама вчила мене важливості ведення щоденника. Це допомагало бачити загальну картину й перспективу. Коли я сумнівалась або не знала, як впоратись зі страхітливою реальністю дорослого життя, то записувала на папері головні моменти, факти або можливий алгоритм дій з найбільш вірогідним результатом. Коли я “виливала” свої емоції у щоденнику, це допомагало мені зупинитись і подивитись на ту чи іншу проблему з деякої відстані, не піддаючись занадто емоціям.

Ретельний пошук

Щосуботи наша сім’я приходить на стадіон, щоб підбадьорити нашу доньку, яка приймає участь в шкільних перегонах. Коли бігуни перетинають фінішну смугу, вони прямують до своїх однокласників, тренерів та батьків. Спортсмени опиняються у великому натовпі і серед цієї юрби доволі важко знайти “своїх”. Отже, ми ретельно вдивляємось у натовп, готуючись прийняти у свої обійми ту єдину спортсменку, задля якої ми взагалі сюди прийшли – нашу улюблену доньку.