Східне та західне мислення
Один вчитель із Північної Америки приїхав викласти свій курс учням у Південно-Східній Азії. Сталося, що після першого тесту, в якому потрібно було вибрати правильну відповідь, багато хто з учнів залишили деякі питання без відповідей взагалі. І це дуже здивувало вчителя. Роздавши студентам виправлені роботи, він запропонував їм наступного разу поставити відповідь навмання, замість того щоб нічого не писати. Тоді один з учнів підняв руку і здивовано спитав: “Але якщо я цілком випадково вгадаю відповідь? Це означатиме, що я знаю правильну відповідь, хоча це не так”. Учні та вчитель мали різне мислення й різний досвід.
Несподіване інтерв’ю
Якось вранці в переповненій приміській електричці один чоловік штовхнув і образив іншого пасажира. Це був звичний епізод про який можна лише забути. Але пізніше того дня сталась несподіванка. “Скривджений” виявився комерційним директором. І він написав своїм друзям у соцмережі: “Здогадайтесь, хто тільки-но з’явився до мене для співбесіди стосовно роботи?” Коли він додав пояснення ситуації, люди по всьому світі посміхались і водночас кривились. Уявіть лише, ви заходите до директора з надією отримати роботу і впізнаєте в ньому людину, яку ще сьогодні вранці штовхали й ображали.
Батьківщина
Молодий африканський біженець, якого всі звуть Стівен, – це людина без батьківщини. Він каже, що народився у Мозамбіку або Зімбабве, але ніколи не знав свого батька і рано залишився без матері. Він уникнув громадянської війни, подорожуючи з країни в країну як вуличний торгівець. Не маючи жодних документів, щоб довести місце свого народження, Стівен пішов до британського поліцейського відділку і попросив, щоб його заарештували. Перебування в тюрмі здавалося Стівену кращим за намагання якось вижити на вулицях міста без будь-яких прав.
Кільце-невидимка
Грецький філософ Платон (427–348 до Р.Х.) за допомогою алегорії висвітлював темну сторону людського серця. То була притча про пастуха, який випадково знайшов золоте кільце, що до того було сховане глибоко під землею. Сталося, що землетрус зруйнував стародавню гробницю в надрах гори, кільце вийшло на поверхню і зрештою стало знахідкою цього пастуха. Але головне, що пастух також відкрив магічну властивість цього кільця – можливість за бажанням ставати невидимим. Розмірковуючи про невидимість, Платон запитував: “Чи може людина встояти перед спокусою чинити зле, якщо точно знає, що його не спіймають і не покарають?”
Дерево біля води
Такому дереву можна позаздрити. Воно росте на родючому ґрунті неподалік річки. Йому не страшні засушливі дні. Це дерево, якому вода дає прохолоду й поживні речовини, проводить свої дні, підносячи гілля до сонця, скріплюючи землю коренем, очищуючи повітря листям і даруючи тінь усім, хто потребує захисту від спеки.
Адвокат
У червні 1962 року Кларенс Ерл Гідеон, знаходячись в тюремній камері у Флориді, написав листа до Верховного Суду США, в якому просив переглянути його справу. Він не мав грошей, щоб найняти адвоката, через що – писав він – його звинуватили у злочині, якого він не скоював. Через рік під час історичної справи Гідеон проти Вейнрайта Верховний Суд постановив, щоб ті, хто не мають коштів найняти собі адвоката, могли мати державного захисника за рахунок держави. Завдяки цьому рішенню і завдяки призначеному судом захиснику, було проведене повторне судове розслідування. Цього разу Кларенса Гідеона виправдали.
Вплив вітру
Уявіть собі світ без вітру. Опале листя не літало б по вулицях. Та мабуть мало хто знає, що через застигле повітря дерева почали б раптово руйнуватись! Саме це трапилось у величезній будівлі зі скла, що була побудована в пустелі штату Арізона. Дерева всередині куполоподібної споруди (площа майже 2 гектари) в якій не було вітру, і яка називалась “Біосфера 2”, зростали швидше за звичайні дерева. Але потім раптово ламались під власною вагою. Дослідники цього проекту зрештою дійшли до висновку: для міцного зростання дерев потрібен вітер.
Решта нашої історії
Понад шість десятиліть журналіст новин Пол Харві був знайомим голосом на американському радіо. Шість днів на тиждень він промовляв барвистим голосом: “Вам відомі новини, і вже через хвилину ви почуєте решту історії ”. Після короткої реклами він оповідав маловідому історію про дуже відому особистість. До самого кінця тримаючи в таїні ім’я людини або іншу важливу складову, він захоплював слухачів своєю виразною паузою і слоганом: “І тепер ви знаєте… решту історії”.
Читаючи з кінця
Починати читання фантастичного роману з останнього розділу – погана ідея для тих, хто любить поступове розкриття гарної історії. Втім деякі люди отримують більше задоволення від читання книги, якщо знають її кінець.
Те, що не можна висловити
Фома Аквінський (1225–1274) був одним із найбільш відомих захисників християнської віри. Однак усього за три місяці до своєї смерті щось змусило його припинити написання своєї фундаментальної, але так і незавершеної праці “Сума теології”. Розмірковуючи над ломленим тілом та пролитою кров’ю Спасителя, Аквінський твердив, що бачив видіння, від якого втратив дар мови. Він сказав: “Я більше не можу писати. Я бачив речі, у порівнянні з якими мої писання – ніщо”.
Коли співає весь світ
У 1970-х роках пісня з одного рекламного ролика надихнула ціле покоління. Пісню “Реальна річ”, взяту за основу для рекламної кампанії Coca Cola, зрештою, переспівала британська група, і вона одразу злетіла на вершини музичних чартів у всьому світі. Однак багато людей ніколи не забудуть оригінальну телевізійну версію, коли цю пісню співала група молодих людей, стоячи на вершині пагорба за межами Риму. Яким би дивним не було це відео, образи бджіл та фруктових дерев перекликаються з бажанням автора пісні навчити світ щиро і з любов’ю співати цю радісну пісню.
Друг Божих друзів
Коли під час першого знайомства дві людини виявляють, що в них є спільний друг, між ними відбувається щось особливо душевне. Дуже запам’ятовується, якщо гостинний господар вітає гостя наступною фразою: “Дуже радий з вами познайомитися. Будь-який друг Сема або Саманти є й моїм другом також”.
Справедливість та Ісус
Кесар Август (63 р. до Р. Х. – 14 р. після Р. Х.), перший римський імператор, хотів, аби його знали як правителя, який підтримував закон і порядок. Попри те, що Август будував імперію на спинах рабів, військових завоюваннях і фінансовому хабарництві, він відродив норму права і дав громадянам Юстицію, богиню правосуддя, або, як її сьогодні називають, Феміду. Він також наказав провести перепис населення, який і привів Марію та Йосипа до Віфлеєму, де народився довгоочікуваний Правитель, велич Якого сягнула всієї землі (Мих. 5:2-4).
Герої, тирани та Ісус
Бетховен лютував. Свою третю симфонію він планував назвати “Бонапарт”. В епоху релігійної і політичної тиранії він вважав Наполеона народним героєм і провідником ідей свободи. Однак коли французький генерал оголосив себе імператором, композитор змінив свою думку. Назвавши колишнього героя негідником і тираном, Бетховен з таким завзяттям стирав його ім’я на партитурі, що зробив дірку.
Додаючи болю
У “золоту еру” радіо Фред Аллен (1894–1956) за допомогою комедійного песимізму намагався веселити покоління людей, які жили в часи економічної депресії та світових воєн. Його почуття гумору народилося з особистого болю. Ще до трирічного віку він втратив матір. Згодом його забрали від батька, який страждав від різних залежностей. Одного разу Фред врятував хлопчика з-під коліс автомобіля на жвавій вулиці Нью-Йорка і запитав його: “Що з тобою, хлопче? Ти не хочеш дорослішати і зазнавати проблем?”