Наші автори

Переглянути усе
Patricia Raybon

Патриція Рейбон

Патриція Рейбон раніше працювала редактором журналу “Неділя” в “The Denver Post” і доцентом на кафедрі журналістики в Колорадському Університеті в місті Боулдер. Наразі вона будує мости між людьми через свої книжки, що “надихають людей любити Бога і одне одного”. Її мету можна висловити слоганом: “шлях віри – з благодаттю”. Патриція дуже любить Святе Письмо, тому підтримує проекти біблійних перекладів по всьому світі. Серед її відзначених нагородами книг можна згадати “Мій перший білий друг” і “Я наказала горам рухатись”. Патриція – мати двох дітей і має п’ять онуків. Разом із чоловіком Деном вона живе в Колорадо. Обоє полюбляють фільми, попкорн, захоплюючі загадки та мильні опери центрального телебачення. Поспілкуватися з Патрицією можна на patriciaraybon.com.

Статті Патриція Рейбон

Насолоджуйся красою

Моя увага була прикута до картини. Вона висіла у довгому коридорі великої міської лікарні. Її пастельні відтінки та образи американських індіанців – навахо − настільки захоплювали, що я зупинилася, щоб її роздивитися. “Дивись”, – сказала я своєму чоловіку Дену.

Оточені Богом

Молодій матері було дуже важко в запрудженому людьми аеропорту. Її малюк перебував у стані цілковитої істерики: волав, бився і не хотів сідати у літак. Приголомшена мати – яка, до речі, була на останньому місяці вагітності – не знесла такого напруження і зрештою здалася. Вона в розпачі сіла на підлогу, закрила руками обличчя й почала плакати.

Постирав провини

Британський інженер Едуард Нерн винайшов гумку саме тоді, коли потягнувся рукою за шматком хліба. В ті часи, в 1770 році, для стирання написів користувалися хлібними шкуринками. Але Нерн помилково взяв шматочок гуми і швидко стер свою помилку, а потім легко змів рукою гумові крихти.

Атмосфера“Фіки”

Місцева кав’ярня неподалік від мого дому називається “Фіка” . Це шведське слово означає “перерву з кавою та тістечком в компанії рідних, друзів або співробітників”. Я не шведка, але атмосфера “Фіки” нагадує той момент в житті Ісуса Христа, який мені подобається найбільше: Його практика відпочивати з друзями за ламанням та споживанням хліба.

Бог бачить нас

Мої перші окуляри відкрили для мене справжній світ. Я короткозора, тобто виразно й чітко бачу речі лише зблизька. Без окулярів речі в кімнаті або на відстані розпливаються в моїх очах. Коли в 12 років я вперше наділа окуляри, то була шокована тим, що побачила чіткі слова на шкільній дошці, маленьке листя на деревах. А найважливіше − я побачила усмішки людей.

Не дрібниця

Один чоловік потребував фінансової допомоги, щоб сплатити у грудні за оренду. Для його рідних таке прохання було в якійсь мірі тягарем, особливо через неочікувані витрати в кінці року. Однак вони дістали свої заощадження і поділилися грошима.

Слідувати за лідером

Над нашим домом пролетіли три реактивних винищувачі. Вони летіли так близько один до одного, що, здавалося, створювали одну велику цятку. “Класно!” – вигукнула я. “Вражаюче”, – погодився мій чоловік Ден. Ми жили неподалік від військово-повітряної бази, тому подібне видовище було не в дивину.

Вшановувати Бога подякою

Лікарка не була насупленою, коли повідомляла моєму чоловікові, що у нього виявили рак. З посмішкою вона запропонувала йому щодня дякувати Богу хоча б за три які-небудь речі. Ден погодився. Він знав, що подяка відкриває серця людей і робить їх спроможними знаходити втіху у Божій благодаті. Отже, Ден почав щодня славити Бога: “Дякую, Боже, за міцний сон вночі. Дякую за чисту постіль. За світанок. За сніданок на столі. За посмішку на моїх вустах”.

Прохання про допомогу

Електронний лист від подруги надійшов пізно ввечері. День був важким, тому я не відкрила його відразу. Допомагаючи одному члену родини, який мав серйозну хворобу, я не мала часу на відволікання.