Наші автори

Переглянути усе
Poh Fang Chia

По Фанг Хіа

По Фанг Хіа ніколи не думала, що колись матиме професію, пов’язану з мовою. Хімія була її першим коханням. Поворотний момент настав, коли у 15-річному віці вона прийняла Ісуса як свого Спасителя і сказала Йому, що хотіла б писати книжки і через них торкатись людських сердець. Вона несе служіння у Сінгапурському офісі “Хліб Наш Насущний” в якості редактора і також є членом китайської редколегії.

По Фанг каже: “Я справді дуже люблю досліджувати Святе Письмо й знаходити тексти, що вносять свіжий струмінь, дають відповіді на різні питання, змушують мозок думати і мають пряме відношення до тих проблем, з якими стикаюсь в житті. Моя молитва – щоб Біблія стала живою Книгою для читачів, щоб вони впустили в серце Слово, яке має силу змінювати життя”.

Статті По Фанг Хіа

Вміння вписатися

Лі – старанний і надійний працівник банку. Дуже часто він почуває себе білою вороною через свою віру. Наприклад, він залишає кімнату для відпочинку, якщо хтось заводить недоречну розмову. Під час вивчення Біблії у малій групі він поділився зі своїми друзями: “Я боюся, що втрачаю можливості для свого просування на роботі через те, що я не підходжу їм”.

Щоденник подяки

Коли я тільки-но увірувала в Ісуса Христа, один духовний наставник спонукав мене вести щоденник подяки. Мій щоденник мав вигляд невеличкої записної книжечки, яку я всюди з собою носила. Часто я відразу вносила у щоденник запис, а інколи робила це аж наприкінці тижня, згадуючи прожитий час.

Добра звістка для всіх

В багатоповерховому будинку, який знаходиться поруч із моїм, проживає близько 230 родин. І кожна людина має свою історію життя. Ось на десятому поверсі живе стара жінка, чиї діти вже виросли, одружилися і роз’їхалися хто куди. Тепер вона самотня. За кілька дверей від неї мешкає молода подружня пара з двома дітьми – хлопчиком та дівчинкою. Кількома поверхами нижче живе молодий хлопець, що служить в армії. Він вже був у нашій церкві. Можливо, відвідає її на Різдво. Я познайомилася з цими людьми минулого Різдва, коли члени нашої церкви обходили наш район, співаючи різдвяні пісні.

Думай перед тим, як казати

Чунг розізлився на свою дружину за те, що вона не взнала точно дорогу до знаменитого ресторану. Сім’я планувала завершити свою відпустку в Японії розкішною вечерею, але тепер виявилось, що вони не встигають у цей ресторан, тому чоловік нагримав на свою жінку.

Двокриле сонце

Протягом п’яти років глиняний відбиток від печатки припадав пилюкою у коморі Єрусалимського Інституту Археології. Коли його тільки-но відкопали, то спочатку не оцінили значення цієї знахідки, якій майже 3000 років. Але один вчений уважно розібрав літери на відбитку і результатом стало велике відкриття. Напис, викарбуваний староєврейською, гласив: “Належить царю Єзекії, сину Ахаза, царя Юдейського”.

Відповідь Симона

Християнин на ім’я Рефюдж Рабіндранат понад 10 років працює з молоддю у Шрі-Ланці. Він часто допізна грає з ними, слухає їх, консультує і навчає. Йому подобається працювати з молоддю, але він дуже розчаровується, коли ті, на кого він покладав надію, відходять від Христа. В деяких моментах він почувався наче апостол Петро після невдалої риболовлі.

Дістатись фінішу разом

Під час Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро у 2016 році увагу всього світу привернули дві легкоатлетки на п’ятикілометровій дистанції. Новозеландка Ніккі Гамблін і американка Еббі Д’агостіно випадково зіткнулись і впали. Еббі швидко піднялася, але відразу ж зупинилася, щоб допомогти суперниці підвестись. Через кілька секунд вони продовжили біг. Аж тут Еббі почала шкутильгати, бо пошкодила ногу через падіння. Тепер настала черга для Ніккі зупинитись і допомогти суперниці. Коли Еббі нарешті дошкутильгала до фінішної смуги, на неї там вже з обіймами чекала Ніккі. Яка чудова картина взаємної допомоги і підбадьорення!

Перший крок

Фам Дашу відчував, що в його житті чогось не вистачає. Тому він почав ходити до церкви – тієї самої, яку відвідувала його дочка. Але вони ніколи не ходили туди разом. Колись давно він дуже її образив, і це вбило клин у їхні стосунки. Тому Там Дашу тихенько входив до церкви, коли служіння вже починалось, і виходив відразу по закінченні.

Чи є щось вічне?

Моя подруга, що останнім часом зазнала багатьох труднощів, написала: “Коли згадую минулі чотири семестри студентського життя, то думаю: як багато чого змінилось. І це лякає. Нічого нема вічного”.

Не ти

Давид зробив проект будівлі. Зібрав необхідні матеріали. Зробив усі приготування (1 Хр. 28:11-19). Але перший храм, що був побудований в Єрусалимі, відомий нам як Соломонів храм, а не Давидів.