Ніщо не розлучить

Коли батько Пріс, який був пастором, відгукнувся на Божий поклик служити на маленькому острові в Індонезії, їхня родина мусила оселитися в напівзруйнованій хатинці, яка колись слугувала притулком для тварин. Пріс пам’ятає, як родина святкувала Різдво, сидячи на підлозі і співаючи пісні, а через солом’яний дах оселі капала дощова вода. Однак її батько сказав: “Пріс, ми бідні, але це не означає, що Бог нас не любить”.