Пасхальне підбадьорення під час коронавірусу

Автор: Кон Кемпбелл, Австралія

Кон Кемпбелл – перший віце-президент по глобальному контенту і викладанню Біблії у служінні “Хліб Наш Насущний”. Він богослов по вивченню Нового Заповіту, автор, оратор і диктор документальних фільмів. Кон любить грати на саксофоні, займатися важкою атлетикою і грати в шахи.

Сьогодні багатьом складно говорити про щось ще, окрім коронавірусу та хаосу, що охопив наш світ. Ми дивимося новини, перевіряємо соцмережі, спілкуємося з сім’єю і друзями, проте предмет розмови неминуче зводиться до коронавірусу. Думка, що ось-ось настане свято Воскресіння, проблискує десь глибоко в свідомості. Церкви не зможуть провести богослужіння наживо, родичі не зберуться разом, для дітей не буде ніяких забав...

Але важливо бачити повну картину Я сумніваюся, що через декілька років люди все ще будуть говорити про коронавірус. Але сьогодні ми продовжуємо говорити про воскресіння Ісуса Христа. Можливо, це нагадає нам про важливість свята Воскресіння навіть під час нинішньої кризи.

Я люблю під час святкових днів зупинитися і глибше замислитися про перемогу Ісуса Христа над смертю. Я нагадую собі, що потрібно дякувати Богові за надію на нове життя. І згадую, що ця надія на воскресіння несе підбадьорення в усі сфери мого життя. Але в цьому році Пасха, воскресіння Ісуса Христа, також говорить нам щось важливе, в той час як ми не перестаємо думати про коронавірус.

Воскресіння Ісуса Христа було не просто великим дивом, яке стосувалося одної померлої людини. Це – Боже “ТАК” відродженню людства і оновленню Його творіння. Це – Боже твердження і обіцянка, що в кінці всього смерть не переможе і наш світ не залишиться назавжди зіпсованим. Ці дві речі пов’язані між собою і залежать від воскресіння Христа. Ми бачимо це в Посланні апостола Павла до римлян:

“Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі. Ми знаємо, що досі світ, створений Богом, стогнав і страждав від болю, ніби та жінка перед пологами. І не лише світ, але ми також чекали, відчуваючи біль. Ми, хто має Дух Святий, як перший зародок благословення Божого, поки що ми терпляче очікуємо повного усиновлення, коли Бог визволить наші тіла” (Рим. 8:20-23).

Доля творіння пов’язана з долею людства. Воно “приречене до марнот” (в. 20) через те, що людина повстала проти Бога (Бут. 3:17-19). Через це весь світ більше не працює так, як потрібно. Ось чому ми стикаємося зі згубними вірусами, цунамі та лісовими пожежами. Ось чому наш світ сповнений корупції, злиднів і несправедливості. Тому, коли людство буде звільнене від смерті й приведене у славу, те ж саме буде і з усім творінням (в. 21). Коли ми стаємо на правильний шлях, навколишній світ теж виправляється. Те, що спустошує та знищує нас сьогодні, більше не матиме сили. Але зараз творіння стогне, як жінка перед пологами, чекаючи нашого визволення (в. 22).

Ми теж “відчуваємо біль” у своєму стражданні, чекаючи “визволення нашого тіла” (в. 23). Наш життєвий досвід у цьому світі наповнений горем, невпевненістю і слабкістю. Іноді наше серце ридає, хоча вираз обличчя в цей час цілком оптимістичний. Але визволення наших тіл – наше фізичне воскресіння з мертвих – гарантоване, тому що ми з’єднані з Христом, Який воскрес як перший плід майбутнього (1 Кор. 15:20-27). Його воскресіння гарантує наше воскресіння. Його перемога над смертю стає нашою.

Коронавірус нас турбує тому, що наш світ все ще піддається засмученню. Він все ще не працює, як потрібно. І тому цей вірус буде продовжувати вражати людей. Багато хто втратить роботу. Деякі з нас вперше зіткнуться з серйозною загрозою нашій безпеці, нашому суспільству і нашим сім’ям. І кожному з нас одного разу доведеться зіткнутися віч-на-віч зі смертю.

У найближчі дні ми будемо боротися з тривогою, самотністю і страхом. Іноді ми будемо відчувати себе переможеними, іноді – збитими з пантелику. Ми навіть можемо шукати відповіді на запитання, як Бог міг дозволити цьому статися.

Воскресіння Ісуса Христа не рятує нас від цієї боротьби. Ми не знаємо, коли все повернеться в свою звичну колію. І чи повернеться коли-небудь. Але воскресіння дійсно гарантує, що у нашої боротьби одного разу закінчиться “термін придатності”. Воскресіння допомагає поглянути ширше на наші страждання, так як нагадує, що ми повинні вірити в майбутнє, яке Бог обіцяв і забезпечив для нас. Воно нагадує нам, що потрібно надіятися на Господа.

І точно так само, як ми очікуємо життя воскресіння, вільного від страждань, болю та смерті, ми знаходимо розраду в тому, що творіння буде оновлене – звільнене від страждань, болю і смерті, а також і коронавірусу. У нас є ця надія, тому що Ісус Христос воскрес із мертвих, через Боже “ТАК” людству і творінню. Його воскресіння – це обіцянка оновленого світу і вічного життя.

Давайте міцно триматися за цю надію, розмірковуючи про воскресіння Ісуса в ці святкові дні. Не забуваймо молитися. Не кинемо самотніх людей наодинці з собою. Будемо залишатися вірними церковним богослужінням онлайн. Подякуємо медичним працівникам. Пожертвуємо, скільки зможемо. Нехай надія рухає нашими вчинками. Будемо з нетерпінням чекати нового дня, який незабаром принесе нам воскреслий Ісус Христос.

Спочатку опубліковано YMI англійською мовою: ymi.today/2020/04/how-easter-speaks-into-covid-19/.

Перекладено та розміщено з дозволу.© YMI, 2020.