Моєму сину подобається мій голос – окрім тих випадків, коли я гучно й суворо кличу його: “Де ти?” Коли я так кличу його, це означає, що він зробив якусь шкоду й тепер намагається сховатися від мене. Я хочу, однак, щоб син чув мій незадоволений голос і знав, що я хвилююсь за його благополуччя і не хочу, щоб він собі нашкодив.

Колись Адам та Єва постійно чули голос Бога в Едемському саду. Але після непослуху й куштування забороненого плоду обоє сховались від Нього, почувши: “Де ти?” (Бут. 3:9). Вони не хотіли зустрітись з Богом, бо знали, що вчинили щось погане, щось таке, чого Господь повелівав їм не робити (Бут. 3:11).

Коли Бог кликав Адама та Єву і знайшов їх у Едемському саду, Його слова містили докір і вирок (Бут. 3:13-19). Але Господь також явив ласку й подарував людству надію через обітницю, що Він пришле Спасителя (Бут. 3:15).

Насправді, Богу не потрібно “шукати” нас. Він завжди знає, де ми знаходимось і що намагаємось приховати від Нього. Але Він прагне, як люблячий Отець, промовляти до наших сердець, пропонуючи прощення й відновлення. Він хоче, щоб ми чули Його голос і слухались.