Одна моя люба подруга надіслала мені повідомлення наступного змісту: “Я дуже рада, що ми можемо розказати одна одній добрі речі, погані й жахливі!” Ми дружимо вже багато років і навчились ділитись як приємними речами, так і своїми помилками. Ми зрозуміли, що нам далеко до досконалості, тому не боїмося зізнаватись у своїх духовних поразках, але й щиро радіємо нашим духовним перемогам.
Давида і Йонатана теж зв’язувала міцна дружба, що почалась ще в ті славні дні, коли Давид переміг Голіята (1 Сам. 18:1-4). Вони ділились своїми страхами в поганий період, коли Саул, батько Йонатана, був сповнений заздрості й підступності (1 Сам. 18:6-11; 20:1-2). Нарешті, вони разом страждали в ті жахливі дні, коли Саул намагався вбити Давида (1 Сам. 20:42).
Справжні друзі не кидають нас, коли наші життєві обставини змінюються не в кращий бік. Вони завжди з нами як в щасливі наші дні, так і в погані. У жахливі дні, коли відчуваємо спокуси, друзі можуть вказувати нам як триматися Господа.
Справжня дружба – то Божий дар. І Сам Бог є прикладом найкращого, довершеного Друга, Хто залишається вірним нам у будь-який період нашого життя – добрий, поганий або жахливий. Господь нагадує нам: “Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!” (Євр. 13:5).
