В тій церкві, що я відвідую, в передній частині залу богослужінь стоїть величезний хрест. Він нагадує про розміри того хреста, на якому вмер Ісус. Там наш гріх стикнувся з Його святістю. Там Бог дозволив Своєму довершеному Сину віддати Своє життя за кожну гріховну річ, що ми вчинили, сказали або подумали. На хресті Ісус завершив Свою працю спасіння нас від смерті, що ми її заслужили своїми гріхами (Рим. 6:23).
Вид хреста спонукає мене розважати над тим, що Ісус перетерпів заради нас. Ще до розп’яття Його бичували, на Нього плювали. Воїни били Його по голові тростиною, падали перед Ним на коліна, знущаючись. Потім змусили Його нести Свій хрест до місця катування, але Він був занадто слабкий після безжального бичування. На Голгофі руки та ноги Ісуса прибили до дерева, яке потім встановили вертикально. Пробиті цвяхами рани спричиняли нестерпний біль ще й через вагу тіла Господа, коли Він висів на хресті. Через шість годин Ісус зробив останній подих (Мр. 15:37). І сотник, що був свідком Його смерті, сказав: “Чоловік Цей був справді Син Божий!” (Мр. 15:39).
Коли наступного разу побачите символ хреста, згадайте, що він справді означає для вас. Там страждав і вмирав Божий Син. Але повстав із мертвих, щоб зробити можливим для нас нове життя.
