На річницю нашого весілля мій чоловік позичив двомісний велосипед, щоб ми могли разом насолодитись романтичною подорожжю. Але як тільки ми почали крутити педалі, я зрозуміла, що через те, що я сиджу позаду широких плеч свого чоловіка, я майже не бачу дорогу попереду. А ще мій руль був закріплений нерухомо, і я не могла керувати велосипедом. Лише передній руль функціонував – мій же лише служив опорою для мене, щоб не втратити рівноваги. Отже, я мала вибір або сердитись через дуже обмежене контролювання велосипеда і обмежений кругозір, або довіритись Майку, розраховуючи на його гарні навички водія.
Коли Бог наказав Аврааму залишити свою родину й батьківщину, Він майже не дав йому інформації про місце призначення. Жодного описання нової землі, її природних ресурсів. Навіть невідома була довжина маршруту. Бог просто дав повеління: “вийди… до Краю, який Я тобі покажу”. Авраам виявив послух Богу, незважаючи на відсутність найбільш важливої інформації (такої бажаної для людей), і це було зараховано йому як прояв великої віри (Євр. 11:8).
Якщо ми опинились у ситуації невпевненості і втрати контролю над своїм життям, давайте наслідувати приклад Авраама в нашому слідуванні за Богом. Давайте довіряти Господу, і він чудово скерує наш шлях.
