Нещодавно я натрапила на деякі свої щоденники ще зі студентських часів і не втрималася від бажання перечитати їх. Я читала й розуміла, що тепер зовсім по-іншому сприймаю життя. Тоді мене мучила самотність, мою віру розхитували великі сумніви, але тепер я бачу, як Бог обережно вів мене до кращих часів. Це нагадало мені важливу істину: те, що зараз сприймається як навала проблем, колись буде частиною величної історії про цілющу Божу любов.

Псалом 29 – це хвалебна пісня, що чимось нагадує погляд у минуле. Погляд, що сповнює великим здивуванням і щирою вдячністю Богу за факти могутнього відновлення і благословенних змін: хвороба змінилась зціленням; небезпека смерті – життям; загроза Божого суду – насолодою Його прихильності; глибокий смуток – радістю (Пс. 29:3-4; 12).

Цар Давид, який написав чимало плачевних пісень, також пізнав і таке відновлення, що з його вуст зірвались слова: “Буває увечорі плач, а радість на ранок!” (Пс. 29:6). Незважаючи на весь біль, якого він зазнав, Давид побачив могутню й цілющу руку Бога.

Якщо ви страждаєте сьогодні й потребуєте підбадьорення, згадайте ті часи у своєму житті, коли Бог вів вас крізь випробування до місця зцілення й відновлення. Моліться, щоб Бог зміцнив вашу віру в те, що Він може зробити це й тепер.