Фам Дашу відчував, що в його житті чогось не вистачає. Тому він почав ходити до церкви – тієї самої, яку відвідувала його дочка. Але вони ніколи не ходили туди разом. Колись давно він дуже її образив, і це вбило клин у їхні стосунки. Тому Там Дашу тихенько входив до церкви, коли служіння вже починалось, і виходив відразу по закінченні.
Місцеві віруючі неодноразово пропонували йому прийняти Благу Звістку, але він завжди ввічливо відхиляв запрошення покаятись. Проте і далі продовжував приходити до церкви.
Одного дня Там Дашу серйозно захворів. Його дочка тоді набралась сміливості й написала йому листа. В ньому вона свідчила, як Христос змінив її життя, і висловила бажання помиритись із батьком. Тієї ночі Там Дашу увірував в Ісуса і сім’я нарешті примирилась. А через кілька днів він помер і ввійшов у присутність Ісуса вже примирений із Богом та близькими людьми.
Апостол Павло пише, що ми маємо “переконувати людей”, розповідаючи їм про Божу любов і прощення (2 Кор. 5:11). Він додає, що “Христова любов спонукує нас” звершувати Його працю примирення (2 Кор. 5:14).
Наша готовність пробачити інших може відкрити їм очі на те, що Бог бажає примирити їх із Собою (2 Кор. 5:19). Чи бажаємо ми показати людям Божу любов, покладаючись на Його силу?
