Під час обговорення трилогії “Володар кілець” один підліток сказав, що надає перевагу книжній версії, а не фільму. Коли його запитали чому, він відповів: “Коли я читаю, то можу залишатись у цій історії стільки, скільки бажаю”. Є справді сила в тому, що коли ми зачитуємося книгою – особливо Біблією, ми наче входимо в неї, живемо в ній.

Одинадцятий розділ Послання до євреїв часто називають “розділом героїв віри”. Там згадуються поіменно дев’ятнадцять героїв віри. Кожен із них на своєму шляху переживав труднощі, сумніви, але зрештою виявляв послух Богу. “Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки” (Євр. 11:13).

Завжди є спокуса занадто швидко прочитувати біблійні тексти, не вдумуючись у події, не розважаючи про персонажів. Ми встановили для себе дуже тісні часові рамки, а це заважає нам заглиблюватись у Божу істину, в Його плани щодо нашого життя. Але якщо ми готові трішки “затриматись”, то нас захопить драма реальних біблійних героїв, які, подібно нам, приймали важкі рішення, ризикуючи і покладаючись на Божу вірність.

Отже, коли відкриваємо сторінки Божого Слова, давайте пам’ятати, що можемо “залишатися” в ньому скільки завгодно.