Ніколи не забуду той день, коли я мав привілей сидіти поруч із Біллі Гремом за обіднім столом. Щось потрібно було говорити, але я дещо нервував. Чи будуть мої слова доречними? Я подумав, що цікаву бесіду можна почати з такого питання: “Що вам найбільше подобалось у своєму багаторічному служінні?” Запитавши, я почав невпевнено перераховувати можливі відповіді: знайомства з різними президентами, королями та королевами? А, можливо, проповідувати Євангеліє мільйонам людей в усьому світі?

Та не встиг я перерахувати версії відповідей, як Біллі Грем зупинив мене й без найменшого коливання сказав: “Це мої відносини з Ісусом Христом. Відчувати Його присутність, черпати від Нього мудрість, бути під Його керівництвом і йти за Ним – ось що давало мені найбільшу радість”. Я миттєво відчув себе дещо винуватим, тому що не впевнений, що відповів би на це питання подібним чином. Водночас його слова стали справжнім викликом для мене – виникло бажання досягти такого духовного рівня, щоб і самому відповідати так, як він.

Саме це апостол Павло мав на увазі, коли казав, що всі його найбільші земні досягнення – то ніщо у порівнянні з переважним пізнанням Христа Ісуса (Фил. 3:8). Уявіть лише, яким би духовно багатим стало наше життя, якби відносини з Ісусом були найбільшим нашим пріоритетом!