У міру того як літо наближалося до кінця, росло і моє занепокоєння. Мені потрібно було їхати в інший штат для навчання. Для цього я повинна була звільнитися з роботи. Перспектива опинитися далеко від дому без засобів до існування не радувала. Проте за кілька днів до подачі заяви на звільнення компанія запропонувала мені працювати дистанцiйно. Я з радістю погодилася і ще раз переконалася, що Бог піклується про мене. Бог забезпечив роботою, однак за Своїм розкладом, а не за моїм.
Авраам зі своїм сином Ісаком опинився у значно складнішій ситуації. Він мав узяти сина і принести його в жертву на горі (Бут. 22:1-2). Авраам, не вагаючись, послухався і повів туди Ісака. Протягом триденної подорожі у Авраама було достатньо часу, аби передумати. Однак він цього не зробив (Бут. 22:3-4).
На запитання Ісака Авраам відповів: “Бог нагледить ягня Собі на цілопалення” (в. 8). Можна лише уявити, як зростало хвилювання Авраама з кожним зав’язаним вузлом на тілі сина і з кожним сантиметром здіймання ножа (Бут. 22:9-10). Проте яке полегшення він мав відчути, коли його зупинив ангел! Бог справді нагледів жертву − барана, який зав’яз у гущавині (в. 13). Господь випробував віру Авраама, і вона виявилася найвищої проби. А Бог передбачив все інше − в найкращий час.
